Микола Олінійчук: Найголовніше — щоб лікарні були конкурентоздатними

2 Березня 2013 p.

Нині українців чи не найбільше турбує питання отримання належного медобслуговування. А працівників медзакладів, зрозуміло, — збереження місць праці. Як це відбуватиметься в розрізі реформи медицини, що нині якраз починає здійснюватися, розповідає перший заступник директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, депутат обласної ради Микола Олінійчук.

— Що саме передбачає реформування медицини на районному рівні?

— Насамперед, всі ЦРЛ області зберігаються. Замість юридичної особи «центральна районна лікарня» створюються три юридичні структури: «швидка допомога», «центр первинної медико-санітарної допомоги», «центральна районна лікарня з консультативною поліклінікою». В області вже діє центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структурними підрозділами яких із січня є й районні відділення «швидкої допомоги». Оперативна диспетчерська приймає виклики з будь-якого населеного пункту області, а бригади «швидкої допомоги» оснащені GPS-навігаторами та раціями. Вони прийматимуть виклики незалежно від районного підпорядкування.

Тобто, виїжджатимуть на виклики ті машини, яким ближче: якщо, скажімо, виникне потреба в когось із мешканців Стецівки Снятинського району, то їх везтимуть, куди ближче, по найменшому плечу, тобто до Городенки. Так само й щодо тих сіл, що неподалік Коломиї.

Поставлено чітке завдання: доїзд бригади до місця виклику в селі за двадцять хвилин, а в місті — за десять. Деякими зонами області це нереально, тому заплановано додаткові пункти «швидкої допомоги». Реально бригади ШМД укомплектовані всім необхідним для надання невідкладної допомоги. Фінансування ШМД здійснюється з обласного бюджету. Свого часу я, працюючи головним лікарем Городенківської ЦРЛ, заборонив довезення «швидкою» планових хворих до обласних мед закладів, лікарів-консультантів до сіл. Адже ці машини мають обслуговувати лише екстерні випадки, критичні стани.

Ми відстежуємо щодня, які виклики здійснюються. Так ось, у Городенківському районі на 55 тисяч населення — дванадцять викликів на добу, у Галицькому на 62 тисячі — шістдесят, Снятинщина десь посередині. Коли ж перевірили, що то за виклики, то більшість із них стосувалася погіршення стану хворих на гіпертонію. Ці питання мають вирішувати медики ФАПів та сільських амбулаторій, адже може статися, що комусь необхідна нагальна допомога в ЦРЛ, а доправити нікому, бо машина зайнята нескладним викликом. До речі, в нашій країні 75 відсотків хворих помирають під час транспортування до лікарень, тоді як у Європі — 25.

А медична допомога має надаватися від хвилі зустрічі спеціалістів екстреної допомоги з недужим. Мають бути реанімобілі. Буде відновлена й повітряна санітарія, як колись уже було.

Другою юридичною структурою має стати центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Третім — ЦРЛ з консультативною поліклінікою , яка фінансуватиметься з обласного бюджету. Центральна районна лікарня, згідно плану реформування, має стати закладом невідкладної допомоги або установою для лікування хронічних хворих.

— На яких засадах реформуватиметься медицина?

— Це поступовий перехід до сімейної медицини, що, своєю чергою, наближує медицину до села, зменшує навантаження на посаду сімейного лікаря: до 1200 сільських мешканців та 1500 — міських. Кожен сімейний лікар, згідно нового штатного розпису, матиме двох помічників — сімейних медсестер. Нині дільничний терапевт обслуговує дві тисячі мешканців і має лише одну дільничну медсестру. Один педіатр, який обслуговує вісімсот дітей, має в помічниках також одну медсестру.

Позитивним є зменшення навантаження на сімейного лікаря та сімейну медсестру, що дасть можливість більше приділяти уваги людям, приписаним до дільниці щодо раннього виявлення патологічних станів: онкозахворювань, туберкульозу, цукрового діабету. Більшість викликів будуть обслуговуватися сімейною медициною.

Нині дільниці сформовані за територіальним принципом, надалі ж пацієнт матиме можливість вільного вибору лікаря, що дасть право адміністрації медзакладу мотивувати зарплату залежно від навантажень медиків.

Штати амбулаторій будуть дещо змінені, бо сімейна медсестра матиме значно розширені функціональні обов'язки: зміряти артеріальний, внутріочний тиск, обслуговування стаціонарів удома й денних стаціонарів. Також вона має вміти зробити ЕКГ, надати першу невідкладну медичну допомогу, обслуговувати виклики, вести облік профілактичних щеплень, і ще низку нових обов'язків, які поступово будуть засвоювати сімейні медсестри, особливо щодо профілактики захворювань, інвалідності.

Третя юридична особа — ЦРЛ з консультативною поліклінікою , яка фінансуватиметься з обласного бюджету. Центральна районна лікарня, згідно плану реформування, має стати закладом невідкладної допомоги або установою для лікування хронічних хворих. Як оснащена лікарня, якої кваліфікації в ній працюють лікарі, якої складності можуть і вміють надавати медичну допомогу, такою й залишається ЦРЛ.

Процес реформування небезболісний. Але нинішній ажіотаж — то більше політики, а не медицини. Відокремлення трьох юридичних структур абсолютно не вплине на надання медичної допомоги. Це найголовніше завдання для керівників нових
структурних підрозділів. Адже хіба важливо, щоб відлежувати в стаціонарі тижнями, якщо можна після якісно проведеної операції отримувати вдома, під наглядом медиків, необхідну реабілітацію? Сімейний лікар матиме під опікою кількох хворих, які не витрачатимуть час на ходіння кабінетами.

— Які проблеми виникають під час усіх цих процесів?

— Крім позитиву, є, звичайно, і проблемні моменти в цій реформі: створення додаткових штатів немедичного персоналу центру первинної медико-санітарної допомоги центральної районної лікарні, які будуть фінансуватися з різних бюджетів, а знаходитимуться в одному приміщенні. Розподіл водо-, газо- та електропостачання — це теж проблема. 2014 рік, сподіваюся, стане роком переходу на страхову медицину, щоб хворі не витрачалися, як нині, на лікування. Треба ще навчити належним чином сімейних лікарів, але все це — тривалий процес, і всі ці питання в процесі реформування медицини й наближення її до світових стандартів вирішаться.

Голова Снятинської районної ради Володимир Томаш:

— На найближчій сесії районної ради розглядатиметься питання створення центру первинної медико-санітарної допомоги на базі районної поліклініки (туди входитимуть усі амбулаторії загальної практики сімейної медицини та ФАПи). Це не призведе до скорочення штату медичних працівників, залишиться й Заболотівська районна лікарня.

Головний лікар Снятинської ЦРЛ Володимир Крокош:

— Проведена оптимізація ЦРЛ, але залишили всі відділення, які були раніше, щоб люди мали можливість отримувати всі види медичної допомоги на місці. Отож, стаціонарна й поліклінічна допомога залишається такою ж, як і була. Буде перепрофільовано Залучанське психо-неврологічне відділення на амбулаторію сімейної практики загальної медицини.

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ

• Державний архів області завершив опрацювання відомостей про осіб, що були репресовані комуністичним тоталітарним режимом
• «Пліч-о-пліч»: у Рожнові відбулися змагання з футзалу
• На Diia Summit були представлені нові сервіси для побудови найзручнішої цифрової країни
• Людмила Сірко: На Івано-Франківщині відбулися семінарські навчання для фахівців інтернатних установ системи соціального захисту населення області
• Прикарпатські спортсмени здобули нові нагороди, - Світлана Онищук
• Понад 6 тисяч осіб були працевлаштовані за сприяння служби зайнятості від початку року

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН