Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії: керівник військових вишколів
Сергій Демчук: громадський діяч та захисник національного бойового мистецтва. Сергій Демчук є видатною особистістю, яка впливає...
Портрет професії. Водій
«Під час зустрічей з колегами розумієш, що насправді є війна, - розповідає водій в АТ...
Портрет професії. Воєнний розвідник
7 вересня 2021 року українська воєнна розвідка відзначає 29-у річницю створення. За цей час відомство...
Комплектувальник товарів: обов’язки, плюси та мінуси професії
З розвитком гуртової та роздрібної торгівлі, а також численних інтернет-магазинів набула актуальності вакансія «комплектувальник товарів»...
Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба спільно захищатимуть права вразливих категорій осіб
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба, як центральний орган виконавчої...
14.7.2023, 10:09
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Жовтень, 1989: Пушика продовжують "звинувачувати" у націоналізмі
11/10/1989 «Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я...
2.2.2021, 12:57

ОПИТУВАННЯ


Чи любите ви пампухи з ружою?
Так
Ні
Це що?

НАШІ ДРУЗІ


Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає

«Мертві душі» в торговому комплексі


21 Січня 2013 p.

Вчені мужі, задумуючи аграрну реформу й заробляючи на цьому звання та медалі, не передбачили, в який глухий кут заведуть відлагоджене господарювання.

Є таке гарне приміське село Серафинці в Городенківському районі — велике, заможне. Завжди вважалося передовим у культурно-мистецькому житті краю. Варто сказати хоча би про те, що з цього населеного пункту походить перший президент Західно-Української Народної Республіки Левко Бачинський.

Тутешні господарі славилися своєю працьовитістю на передових позиціях було й місцеве колективне господарство.

Було…

Бо нині навіть сільська влада не в змозі розібратися, хто є власником майна колишнього колгоспу. Чимало розмов, наприклад, точилося щодо включення до майнового фонду двоповерхової споруди, яку громада використовувала для проведення весіль чи інших урочистостей. Платили за це дуже помірні гроші. Тепер же новий власник банкетного залу, скупивши майнові частки і зробивши там належний ремонт, здав його в оренду, потім продав, тобто громаді вже до нього зась! А ось розпайований триповерховий торговий комплекс у центрі села вартісю 500 тис грн, також колишнє колгоспне майно, досі простоює й руйнується. І важко знайти «крайніх». Зверху осипається черепиця, а якби ще град чи буревій? У чиїх руках нині цегельний завод, ферми, тік, тракторна бригада, курятник? Їх уже стільки разів перепродували

В багатьох приміщеннях тепер лише вітер гуляє, про худобу вже давно забули.

Розпорядилися по-газдівськи

Запитую принагідно в начальника управління агропромислового розвитку Городенківської райдержадміністрації Василя Савіцького, чи не ефективніше все ж або самим користуватися майновими паями, або ж продавати з цільовим призначенням. Ще ліпше — цілісним комплексом. Він навів чимало випадків і такого вирішення проблеми. В селі Вербівцях, наприклад, не дозволили розікрасти потужне господарство, виручені кошти скерували на виплату майнових паїв колишнім його працівникам. Інвестор — птахофабрика «Снятинська нова» — викупив майно свинокомплексу. Не загубили й ковбасний цех. Варто назвати також успішні приклади господарювання цієї птахофабрики у Вікні, консервного заводу в Поточищі, а також — Городенківської птахофабрики. Йдеться про створення там сотень робочих місць, розвитку соціальної інфраструктури сіл, відрахування до місцевих бюджетів.

Продати корову за «копійки»…

Нове покоління селян не знає, а старе забуло та й не має змоги ефективно розпоряджатися майном. Скористала, здебільшого, жменька тих, хто вмів знайти «лазівки» в законодавстві… Ним передбачено, наприклад, що отриманий у власність пай можна продати, віддати в оренду, оформити спадщину, подарувати. Тож часто мало користі й від нових власників, бо виплачували селянам десять-двадцять, щонайбільше — тридцять відсотків вартості майнових паїв, які оцінювалися, до того ж, за їхньою залишковою вартістю на час розпаювання… То що, колишня доярка не могла забрати корову з ферми, а, виходить, продала її за «копійки»"?… Подекуди досі не оформлено майнових відносин то на тракторну бригаду, то на сад… Зрозуміло, що нині ринок диктує стосунки між власниками паїв та потенційних покупців. Ні управління агропромрозвитку, ні сільські чи районні ради не мають права втручатися до цих процесів купівлі-продажу.

Одначе, треба було рекомендувати ефективного інвестора. Радили: або той чи інший об’єкт руйнується, його розкрадають, або ж покупець придбає, ставлячи свої умови. Селяни ж самі вирішували, чи продавати своє майно. Проблема ще й у тому, що власник паю, маючи його в натурі у вигляді трактора чи стіни в майстерні, не забезпечений роботою, а отже — без належного соціального захисту. Щось і тут недопрацювали вчені…

Щоб мати з майна зиск

І насамкінець про те, чи прописаний законодавством механізм доплати, до отих 10-20 відсотків виплаченого, за викуплений майновий пай. Настанови носять лише рекомендаційний характер. В договорі купівлі — продажу вказана сума, яка мала би бути отримана від реалізації майна. Ніде не прописано, що його можна продати за меншу вартість. А покупці, пропонуючи зазвичай нижчу ціну, обіцяли, що доплатять згодом, чи навіть оформляли «дарчу». І селянин свідомо чи й несвідомо на це йшов… Тож нині претензій фактично нема кому пред’явити.

Єдине: новий власник мав би дотримуватися вимог щодо цільового призначення викупленого майна. Ці угоди купівлі-продажу завіряє сільська рада, але в її обов’язки не входить функція їх складання. Одначе, вболіваючи за громаду, вона має прослідковувати ефективне використання майна в натурі! А власник, на жаль, позбавившись документа на право власності на майновий пай, втрачає важелі впливу на нього.

Як маємо це в більшості населених пунктів, де використана схема «законного» обходу законодавства. Тому тим, хто ще не втратив права на своє майно або його реалізацію, треба добре подумати або ж проконсультуватись у спеціалістів, перш ніж довірити сертифікат комусь сторонньому, навіть коли «покупець» говорить дуже солодко й багатообіцяюче. Варто зазначити також, що досі неясною є доля майнових паїв тих власників, що померли. Згідно із законодавством, спадкоємці повинні нотаріально оформити їхні сертифікати на себе. Процедура ця коштує 150 — 200 гривень. Тож якщо вартість майнового паю невелика, частка складає 300 — 400 гривень, селяни, зазвичай, не поспішають провадити цю процедуру, адже майновий сетрифікат купують щонайбільше за тридцять відсотків його вартості. Отож, вважають, що не вартує шкіра виправки… Отак і «висять» у селах «мертві душі», а з того добре згодом можуть скористати нечисті на руку підприємці, як от у Серафинцях, де за чиєїсь мовчазної згоди за цими «мертвими душами» числиться половина колишнього торгового комплексу в центрі села.

До теми: Ні міліцейські пости, ні численні розмови про перспективу розвитку територій зазвичай не допомагали й не спиняли нічних рейдів до колишніх колгоспних комплексів, з яких автомобілями, підводами, тачками й голіруч возили, носили все, що попадалося на очі.
У процесі реформування колгоспів належне господарству майно в першу чергу йшло на ліквідацію заборгованостей перед працівниками з виплати заробітної плати, банками, постачальниками за придбане зерно, пально-мастильні матеріали тощо. Годі казати, що відбувалося все прозоро та законно для ще недавнього колгоспника, який не вмів та й не мав доступу до керування цими процесами. Ще частина майна відчужувалася на користь місцевих громад. Тобто їм передавалися збудовані колгоспами дороги, заклади торгівлі, соціальні установи. Решта майна мала розподілитися між селянами — колишніми працівниками цих господарств та пенсіонерами, залежно від їхньої участі в них. Справа ця просувалася нелегко, адже багато чого з процедури видачі свідоцтв законодавством не було чітко прописано, наприклад, чи належиться частка майна мешканцям села — працівникам соціальної сфери, а також тим, котрі працювали на державних роботах. Виникали й численні непорозуміння щодо визначення вартості та інвентаризації майна, індексації основних засобів, розрахунку та складання плану розподілу пайового та резервного фонду.

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ.

“Труднощі в досягненні цілей аграрної реформи пояснюються <> допущеними прорахунками в стратегії і тактиці реформи, насамперед переоцінкою значення приватної власності порівняно з іншими чинниками ефективного сільськогосподарського виробництва,недооцінкою значення соціальних чинників її проведення, ролі сучасної інфраструктури й екології землекористування». (зі статті «Аграрна реформа в Україні: досягнення і прорахунки» Володимира Сиденка, експерта інституту досліджень та економічного прогнозування, ZN.UA, Онлайн-Газета).
 


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 897
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Березень
2024
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

РЕКЛАМА



ФОТОНОВИНИ


ФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»

ВІДЕОНОВИНИ


Яку небезпеку несе генератор?
<p>
	<span style="color: rgb(15, 15, 15); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgba(0, 0, 0, 0.05);">Часто замінниками центрального електропостачання стають генератори, а обігрівачами приміщення - газові прилади. Поряд з тим, такі речі несуть в собі ряд потенційних ризиків. Про них розповів Богдан Левицький, лікар з гігієни праці відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України".</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців