Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії. Водій
«Під час зустрічей з колегами розумієш, що насправді є війна, - розповідає водій в АТ...
Портрет професії. Воєнний розвідник
7 вересня 2021 року українська воєнна розвідка відзначає 29-у річницю створення. За цей час відомство...
Комплектувальник товарів: обов’язки, плюси та мінуси професії
З розвитком гуртової та роздрібної торгівлі, а також численних інтернет-магазинів набула актуальності вакансія «комплектувальник товарів»...
Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...
Портрет професії. Інженер-технолог
Традиційно у третій тиждень лютого відзначається міжнародний тиждень інженерії та технологій (Engineering and Technology week). Будь-яке...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Особливості реалізації проекту “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення” обговорили в Галичі
Один необачний вчинок – крадіжка, хуліганство тощо – може зіпсувати дитині все життя, навіть привести...
23.9.2022, 09:17
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Жовтень, 1989: Пушика продовжують "звинувачувати" у націоналізмі
11/10/1989 «Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я...
2.2.2021, 12:57

ОПИТУВАННЯ


Чи війна закінчиться в 2022 році?
Так
Ні

НАШІ ДРУЗІ


Поки людина не здається, вона сильніша від своєї долі

Кожен українець може отримати міжнародну допомогу


25 Липня 2022 p.

Через війну мільйони українців втратили свої домівки, були вимушені тікати зі свої міст. Майже три мільйони громадян України вимушено стали внутрішньо переміщеними особами. Багато людей втратили роботу та засоби для існування. Звісно, ще з початку війни держава почала розробляти план заходів для допомогти своїм громадянам у цей складний період. Результатом стало створення платформи єДопомога, завдяки якій українці, що потребують допомоги, можуть швидко подати заявку, а тисячі волонтерів по всій Україні допомогти нужденним.

Докладніше про успіхи роботи платформи, а також як держава допомагає українцям під час війни, в інтерв'ю "Апострофу" розповів заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Костянтин Кошеленко.

 – Давайте поговоримо про результати платформи єДопомога. Скільки зареєстровано благодійників, скільки людей подали заявку на отримання допомоги, скільки отримало і яка загальна сума допомоги на цей момент?

– З початком війни кількість українців, які потребують соціальної підтримки і гуманітарної допомоги, зросла моментально. Зі свого боку цифрова команда Мінсоцу зробила все, щоб українці безперебійно і в повному обсязі отримували соціальні виплати, але ми розуміли, що важливо збільшити розмір допомоги. Саме тому ми почали працювати над тим, щоб додатково підтримати тих, хто цього потребує.

З цього почалася історія платформи єДопомога, другою функцією якої, після інформації про виплати і допомогу від держави, стала можливість надання та отримання волонтерської допомоги. Завдяки цій функції кожен українець, який потребує допомогу, отримав можливість подати заявку, залишити контактні дані та вказати, що саме йому необхідно: їжа, ліки, одяг та інше. А, з іншого боку, ті, хто спроможний допомагати, отримали можливість зареєструватися на платформі як волонтери та благодійні організації.

Отже на платформі люди стали запитувати про допомогу, а волонтери - забезпечувати тими необхідними речами, які є в наявності, передаючи їх з рук в руки, або поштою.

Згодом ми розширили доступність "єДопомоги", надавши можливість підтримувати українців онлайн. Це стало можливим завдяки співпраці з великими торговельними та аптечними мережами.

- Як це працює?

- Це схоже на подарунковий сертифікат - люди, навіть з-за кордону, можуть оплатити якісь продукти чи ліки тим, кому це необхідно. Далі заявнику на допомогу надходить смс-повідомлення з кодом і вказаною сумою, яку він може витратити в магазині чи аптеці, які беруть участь у партнерській програмі. На касі потрібно просто показати цей код і нічого не потрібно платити. Таким чином люди з усього світу отримали змогу допомагати українцям.

Наразі громадяни вже 26 країн долучилися до нашої платформи, а ми надалі працюємо над її розвитком. Підтримала нашу ініціативу і платіжна система Mastercard, яка від себе збільшує суму допомоги при сплаті їхніми картками.

На платформі зареєстровано вже понад 970 волонтерів. Але хочу уточнити, що реєструються також волонтерські організації, в яких працює багато людей. Тобто тих, хто допомагає через платформу єДопомога, набагато більше за кількість реєстрацій.

- А які обсяги допомоги?

- Наразі ми маємо понад 20 тисяч активних заявок від людей із різних регіонів України. У свою чергу допомога надана на понад 2 800 заявок. І важливо зазначити, що за заявками стоять не люди, а цілі домогосподарства, тобто вже близько шести тисяч людей отримали понад 20 тисяч позицій різних продуктів завдяки нашій платформі.

Неможливо виміряти у грошах те, що людям приносять волонтери особисто з рук в руки, але завдяки "допомозі онлайн" вже перераховано більше 850 тисяч гривень на продукти та ліки.

– Чи можна просто переказати кошти, щоб людина сама могла витратити їх будь-де?

– Ні, ми не займаємося організацією переказів коштів. Люди, в принципі, самі можуть знайти тих, хто потребує, та допомагати грошима. Це адресна допомога продуктами і ліками.

– Чи буде розширення переліку товарів, які можна буде придбати через функцію "онлайн допомога"?

– Так, окрім продуктів та ліків ми працюємо над тим, щоб додати можливість купувати пальне.

– Які ще функції є на платформі єДопомога?

– На цій платформі також можна знайти всю інформацію про допомогу від держави для постраждалих від війни. Тобто інформацію про усі можливі допомоги, виплати, компенсації. Тут і інформація про адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання або ж як подати заявку про пошкодження майна та про все, що держава зараз підготувала для людей у цей важкий період. І ця інформація регулярно оновлюється.

– Мінсоцполітики також запустило можливість отримання грошової допомоги від міжнародних організацій через платформу єДопомога. Скільки організацій беруть участь, скільки заявок отримано, чи вже почалися виплати?

– Дійсно, є така функція. На платформі можна швидко заповнити заявку на грошову допомогу від міжнародних організацій. Далі вона верифікується у Мінсоцполітики. Тобто дані заявника перевіряються, використовуючи державні інформаційні реєстри та бази даних, що дозволяє нам отримувати перевірену інформацію про особу та підтвердити її соціальні статуси, які вона зазначила в заяві. Якщо людина вказує, що вона пенсіонер, але такою не є, ми це звіримо і покажемо.

Така інформація зберігається та консолідується для того, щоб потім за запитом надавати її міжнародним організаціям. Зараз ми співпрацюємо із шістьма такими організаціями, наприклад, з місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, товариством Червоного Хреста, компанією Red Rose, яка сприяє виплаті готівкою за підтримки Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНІСЕФ, Всесвітньою продовольчою програмою ООН та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.

Завдяки цій співпраці люди, які подали заявку, зможуть отримати гроші просто собі на картку, або у вигляді міжнародного переказу через Western Union або MoneyGram. Але, важливо, це відбувається на розсуд міжнародної організації.

– Вони самі вирішують, скільки та кому вони можуть переказати кошти?

– Так, враховуючи їхні пріоритети. Завдяки підписаним меморандумам про співпрацю, близько 1,8 млн українців зможуть отримати підтримку. Але якщо говорити про пріоритети, то організації насамперед мають на увазі найбільш незахищені верстви населення. При цьому кожна організація має свій пріоритетний напрямок, наприклад, ЮНІСЕФ насамперед опікується сім'ями з дітьми.

Є розуміння, що зараз більшість українців можна назвати соціально вразливими. Але міжнародні організації, звісно, дивляться і по ситуації в регіонах, де велися бойові дії, які тимчасово окуповані, також дивляться, чи є людина внутрішньо переміщеною особою, чи залишається вдома. Тобто це вже аналітична робота на стороні міжнародних організацій, після якої вони приймають рішення щодо того, кому надається допомога.

Наразі на платформі вже зареєстровано понад 2,5 млн людей, які бажають отримати таку допомогу. За останні тижні ми передали 40 тисяч заявок до організації Red Rose. Це люди з інвалідністю, пенсіонери та ВПО. Вони обрали для себе такий сегмент громадян для підтримки. Також передали більше 62 тисяч заяв для виплати грошової допомоги Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців. Перелік включає літніх людей, які не є переміщеними особами і подали заяви на допомогу через соціальну платформу єДопомога.

– Скільки приблизно часу минає з моменту подачі заявки до можливої виплати?

– Не можна сказати, що є якийсь визначений термін для кожної заявки. Адже саме міжнародні організації визначають категорії населення кому вони готові допомогти, звертаються до нас і ми передаємо реєстр з верифікованими заявками згідно запиту в рамках укладеного меморандуму. Тож виплата може бути через місяць, два або більше. Зі свого боку ми докладаємо максимальних зусиль задля збільшення кількості міжнародних організацій, що можуть надати грошову допомогу українцям, що постраждали від війни.

– Тобто якщо заявка подана, перевірена Мінсоцполітики та передана до міжнародної організації, це не означає, що виплати будуть 100%?

– Звісно, організації намагаються задовольнити всі заявки, але у всіх обмежені бюджети. А також варто зазначити, що міжнародні організації здійснюють перевірку щодо виплат, які вони робили раніше, роблять дедублікацію заяв на виплати.

– Хотілося б поговорити про державну допомогу внутрішньо переміщеним особам. Знаю, що є скарги від громадян про затримки з виплатами. Багато пишуть, що ті, хто подав заявку ще у квітні, досі не отримали допомогу. У чому причина затримки і коли будуть виплачені кошти?

– Найбільше людей реєструвалось як ВПО у березні-квітні, що викликало значні черги в регіонах. Але завдяки оптимізації процесів, надання можливості подати заявку через застосунок "Дія" - це питання з чергами вирішилось. Так на сьогодні ми маємо понад 2,9 млн людей, що стали на облік як ВПО з 24 лютого поточного року. Загальна ж кількість ВПО понад 4,4 млн.

Хочу підкреслити, що ми робимо нарахування, далі передаємо реєстри і вже після фінансування відбуваються виплати управліннями соціального захисту адресно.

Саме нарахування відбувається вчасно, але є декілька факторів. По-перше, документи можуть бути ще у процесі обробки, тому що вони направляються до управлінь соцзахисту та опрацьовуються. Інколи в документах робляться помилки при заповненні, і соцпрацівники розбираються із цим, виправляють ці помилки, зв'язуються з людьми.

По-друге, це пріоритизація видатків, бувають випадки коли нам доводиться пріоритизувати ті кошти, які ми можемо собі дозволити профінансувати у конкретний день і тут звичайно перевага віддається спочатку фінансування сектору безпеки і оборони.

Але у будь-якому разі соціальні видатки безумовно в пріоритеті у держави і вони будуть профінансовані в повному обсязі. Треба розуміти, що Мінсоцполітики тільки робить нарахування, далі передаються реєстри, а потім, після фінансування, відбуваються виплати управліннями соцзахисту за адресами перебування людей. І це також навантаження на регіональні управління соцзахисту.

Але робота триває, і ті, хто ще не отримав виплати, обов'язково їх отримають. Наразі вже виплачено понад 22 млрд гривень.

– Зрозуміло з тими, хто оформляв допомогу офлайн і могли зробити помилки. Але ж "Дія" підтягує всі дані автоматично? Ці дані також йдуть до управлінь соцзахисту, хіба обробка не відбувається автоматично?

– Справа в тому, що були технічні проблеми з опрацювання пакетів документів. Ці складнощі були в перші два тижні подачі заяви на оформлення допомоги ВПО онлайн, але наразі всі ці питання вирішені, а ті помилки, що були надіслані з деякими пакетами документів, опрацьовуються.

– Якщо людина отримала статус ВПО, але за деякий час повернулася додому, вона має закрити цей статус?

– Так, людина, яка перестала бути ВПО, має звернутися до органу соцзахисту та повідомити про це. І зараз ми працюємо над тим, щоб запустити цю можливість онлайн.

– А якщо людина не відмовилася та продовжує отримувати виплати, чи є за це якесь покарання?

– Прямого покарання законом не передбачено. Але чітко написано, що "у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим законом".

– Що зараз відбувається з соцвиплатами на окупованих територіях, люди можуть їх отримати?

– Ті люди, які отримували ці виплати на банківську карту, і зараз отримують їх без проблем. Це відбувається автоматично, і я знаю, що люди користуються цими виплатами і на тимчасово окупованих територіях.

Люди, які отримували через пошту, але виїхали з окупованих територій, можуть продовжити отримувати виплати переказом у будь-якому відділенні "Ощадбанку".

А для тих, хто залишився на окупованих територіях, і не може отримувати через пошту та у відділеннях банку, у нас з "ПриватБанком" реалізується модель, завдяки якій люди зможуть отримувати виплати прямо на свою картку цього банку. Тобто зроблено все для того, щоб люди отримували допомогу.

На жаль, інших механізмів виплати поки не існує, адже усі зміни передбачають звернення до управлінь соцзахисту, які не працюють на окупованих територіях. Звісно, ми максимально намагаємося перевести усі соціальні послуги в онлайн і працюємо у цьому напрямку. Але поки доступні лише деякі функції і без фізичної присутності людини ми не можемо перевести виплати на картку родича, або якогось іншого банку.

– Ви кажете про цифровізацію соціальних послуг, однак у нас є багато людей, зокрема, пенсіонери, які не мають смартфонів чи комп'ютерів. Ми пам'ятаємо про ініціативу президента про роздачу смартфонів пенсіонерам, так звана єБабуся, але з приходом війни цей проект призупинився. Якісь кроки робляться в цьому напрямку?

– Діджиталізація в Україні набагато глибша, ніж здається. Ми знаємо, що в "Дії" зареєстровано вже 17 млн людей.

Але якщо ми говоримо про послуги онлайн, то це не означає, що цим буде замінено робота фронт офісів. Це лише додаткова можливість, щоб люди, які вже знають та вміють, могли оформити допомогу онлайн, а не кудись їхати. Але люди, які не можуть чи не хочуть користуватися онлайн послугами, для них управління соцзахисту залишаються.

Крім того, ми закладаємо у систему можливість у майбутньому віддавати обслуговування громадян, якщо можна так сказати, на аутсорс. Наприклад, банкам чи поштовим операторам. Інколи такі установи знаходяться набагато ближче, ніж найближчий ЦНАП. І буде достатньо прийти до свого відділення пошти чи банку, подати заяву і нікуди далі не йти. Ми працюємо над максимальною централізацією систем, щоб це було прозоро та ефективно, і навпаки, над децентралізацією фронтів, щоб люди могли звертатися і через смартфон, і особисто у ЦНАП, і навіть до пошти чи банку.

– А якщо люди все більше будуть переходити на отримання послуг онлайн, чи не призведе це до необхідності скорочення штату працівників в управліннях соцзахисту? Їм вистачить роботи?

– У органів соціального захисту є різні завдання. Це ж не лише оформлення заяв, а й надання соціальних послуг, зокрема, і на дому, гуманітарна допомога тощо.

Навпаки той штат людей, який перестане бути задіяним в перекладанні паперів, зможуть задіяти на напрямках більш корисних для людей, і вони зможуть надати якусь більш корисну соціальну послугу.

– Які наразі є плани з подальшої цифровізації послуг? Що нового ми зможемо побачити найближчим часом?

– Ми продовжуємо впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) навіть під час війни. В пілотних регіонах Житомирської та Рівненської області, вона вже знаходиться у дослідній експлуатації. Ця система активно використовується у деяких сервісах, зокрема, частково задіяна при реєстрації ВПО, повністю задіяна при видачі довідок людям з інвалідністю для перетину кордону, і цю систему ми розвиваємо.

Її головна мета – зробити усі соціальні послуги зручними, швидкими та доступними в онлайн та офлайн режимах. Основою ЄІССС є Єдиний соціальний реєстр (ЄСР), в якому сконцентрована інформація про кожного, хто має право, отримує чи колись отримував будь-який вид державної соціальної підтримки.

Ви мабуть вже знаєте, що з 1 червня на порталі "Дія" з'явилася можливість залишити заявку на первинну консультацію з усиновлення. Це лише перший крок. Найближчим часом в "Дії" можна буде стати кандидатом на усиновлення. Це також наша спільна робота з цифровізації соціальних послуг.

Також ми плануємо реалізувати допомогу для самотніх матерів та батьків через "Дію", та ще низку онлайн сервісів. До кінця 2022 року вже можна буде побачити купу змін та багато нових послуг.


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 128
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Вересень
2022
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30

РЕКЛАМА



ФОТОНОВИНИ


ФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»

ВІДЕОНОВИНИ


В Україні триває тиждень грудного вигодовування
<p>
	У<a href="https://rpcif.itmed.org/" target="_blank"> Івано-Франківському обласному перинатальному центр</a>і журналісти мали змогу поспілкуватись про грудне вигодовування з породіллями та лікарями.<br />
	Сюжет: 402 канал </p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців