Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії: керівник військових вишколів
Сергій Демчук: громадський діяч та захисник національного бойового мистецтва. Сергій Демчук є видатною особистістю, яка впливає...
Портрет професії. Водій
«Під час зустрічей з колегами розумієш, що насправді є війна, - розповідає водій в АТ...
Портрет професії. Воєнний розвідник
7 вересня 2021 року українська воєнна розвідка відзначає 29-у річницю створення. За цей час відомство...
Комплектувальник товарів: обов’язки, плюси та мінуси професії
З розвитком гуртової та роздрібної торгівлі, а також численних інтернет-магазинів набула актуальності вакансія «комплектувальник товарів»...
Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба спільно захищатимуть права вразливих категорій осіб
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба, як центральний орган виконавчої...
14.7.2023, 10:09
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Жовтень, 1989: Пушика продовжують "звинувачувати" у націоналізмі
11/10/1989 «Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я...
2.2.2021, 12:57

ОПИТУВАННЯ


Чи любите ви пампухи з ружою?
Так
Ні
Це що?

НАШІ ДРУЗІ


Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість

Як відновити нюх після Covid-19


25 Травня 2021 p.

 

Мало людей задумуються про важливість ролей наших смакових та нюхових аналізаторів. Як правило, на перший погляд не очевидно, яку важливу роль виконують ці аналізатори, та як глибоко вони інтегровані в підтримання нашого повсякденного життя та сталості організму.

 Про це повідомляє Управління охорони здоров'я Івано-Франківської міської ради.

Сьогодні добре відомо, що одним із ускладнень інфекції COVID-19 є або повна втрата нюху (аносмія), або так звана паросмія – спотворення сприйняття запахів, коли раніше знайомі, звичні аромати викликають нові, як правило неприємні відчуття. В кількох мета-аналізах, що оцінювали поширеність розладів сприйняття запаху серед пацієнтів, що перехворіли на COVID-19, наводяться майже ідентичні результати: загальна поширеність нюхової дисфункції становить близько 50%. Методи об’єктивної оцінки нюху виявляють порушення у 77% пацієнтів, натомість суб’єктивні – у 44%.  Оскільки коронавірусна інфекція продовжує поширюватись, загальна кількість людей з такими проблемами невпинно зростає, а перед лікарями та науковцями постає питання пошуку дієвих методів лікування таких ускладнень. У цьому контексті все частіше можна почути про так звані ольфакторні тренування. Що це таке, у чому принцип проведення та наскільки доведеною є ефективність цієї лікувальної практики, що широко обговорюється в англомовному світі?

Методику проведення ольфакторних тренувань було розроблено отоларингологами для лікування втрати нюху у пацієнтів з іншими інфекційними захворюваннями ще до початку пандемії COVID-19. Проте, у світлі подій останнього року, коли кількість людей з постінфекційною втратою нюху суттєво зросла, цією технікою зацікавились та винесли на широке коло обговорення, а The New York Times опублікувала статтю з позитивними відгуками практикуючих лікарів та науковців, що займаються питаннями розладів сприйняття запахів та їх лікування.

Техніка ольфакторних тренувань полягає у вдиханні добре знайомих, виразних запахів або есенціальних олій протягом 10-20 секунд кілька разів на день. Запахи, в свою чергу, повинні мати у пацієнта міцні асоціації та легко викликати спогади. При цьому пропонується уявляти ті відчуття, що в минулому викликали такі запахи (серед поширених - троянди, лимон, евкаліпт та гвоздика). Однак іноді використовують і «неприємні» запахи, як, наприклад, запах зіпсованого молока.

Детальні механізми аносмії при COVID-19 ще встановлюються, однак вже зрозуміло, що втрата можливості відчувати запахи є результатом вірусного інфікування нюхового епітелію. В дослідженні, опублікованому у виданні  Science Advances, говориться, що коронавірус впливає на сприйняття запахів, не безпосередньо інфікуючи нейрони, а вражаючи в першу чергу підтримуючі (стентакулярні) клітини. Відомо, що ці клітини містять велику кількість ангіотензин перетворюючого ферменту 2 (АПФ2) – рецептору, що є вхідними воротами для SARS-CoV-2; а далі, як припускають  вчені, відбувається опосередковане враження відростків нейронів та, як наслідок, ольфакторних провідних шляхів. А, оскільки клітини підтримуючого епітелію мають достатній регенераторний потенціал, зрозумілими є результати мультицентрового дослідженні за участю 18 Європейських лікарень та 1363 пацієнтів, де зазначають, що у 40% пацієнтів нюх відновлюється вже протягом перших двох тижнів, а переважна більшість пацієнтів повертають здатність чути запахи протягом двох місяців. Попри це, у окремих пацієнтів може розвиватись тривала втрата нюху, що може тривати більше ніж 6 місяців.

Поки немає опублікованих результатів контрольованих досліджень, присвячених оцінці ефективності ольфакторних тренувань саме при COVID-19. Наприклад, одне з досліджень, що можуть пролити світло на це питання, вже розпочалось, але триватиме аж до травня 2022 року. Натомість, є кілька досліджень, що дають позитивну оцінку ефективності даної методики у лікуванні порушень нюху після інших інфекційних захворювань, в тому числі і вірусних.

Щоб розпочати процедуру відповідно до найбільш вивченого режиму ольфакторних тренувань, необхідно визначити знайомі для пацієнта аромати, по одному з кожної з чотирьох категорій: фруктовий, квітковий, смолистий і пряний, котрі викликають міцні спогади. Це може бути ароматний шампунь, улюблені парфуми чи одеколон, або домашні фрукти; якщо ж пацієнт, наприклад, має пристрасть до кулінарії, у нагоді стануть знайомі прянощі з полиці. Можна користуватись і більш стандартними ароматами есенціальних олій: троянди, евкаліпту, гвоздики та лимону.

Отже, хоча формальних доказів ефективності чи хоча б експериментальної оцінки ольфакторних тренувань у лікуванні гіпо- та аносмії, викликаних коронавірусною інфекцією поки немає, інформація про позитивний вплив ольфакторних тренувань при інших постінфекційних розладах нюхового сприйняття, а також дешевизна та маленький ризик розвитку побічних реакцій роблять таку фізіотерапевтичну процедуру перспективним варіантом для включення в режим лікування пацієнтів, що мають дисфункцію нюхового сприйняття після перенесеного COVID-19. Попри все, слід зазначити, що безпосереднє призначення та детальне узгодження ольфакторних тренувань має здійснюватись у діалозі між пацієнтом та його лікарем.


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 861
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Квітень
2024
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

РЕКЛАМА



ФОТОНОВИНИ


ФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»

ВІДЕОНОВИНИ


Яку небезпеку несе генератор?
<p>
	<span style="color: rgb(15, 15, 15); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgba(0, 0, 0, 0.05);">Часто замінниками центрального електропостачання стають генератори, а обігрівачами приміщення - газові прилади. Поряд з тим, такі речі несуть в собі ряд потенційних ризиків. Про них розповів Богдан Левицький, лікар з гігієни праці відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України".</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців