Потерпілі від ДТП не можуть у повній мірі отримати відшкодування. Кому це вигідно?

9 Березня 2021 p.

Автомобіль – не розкіш, а засіб пересування, – полюбляв стверджувати герой відомого твору. Втім, не варто забувати, що автомобіль – це також об’єкт підвищеної небезпеки. Щодня на дорогах України стаються сотні дорожньо-транспортних пригод і в них гинуть та травмуються люди. Статистика Патрульної поліції свідчить, що протягом 2020 року в Україні сталося 168 тисяч дорожньо-транспортних пригод, у яких загинули понад 3,5 тисячі людей, ще 32 тисячі громадян отримали травми. На Прикарпатті торік правоохоронці зафіксували понад 3511 ДТП, у яких загинули 118 та травмувалися 914 людей – пише “Західний кур’єр”

Захистити інтереси постраждалих внаслідок автотрощ людей та їх рідних покликаний Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ухвалений ще в липні 2004 року, він мав на меті (як зазначається в преамбулі) забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Втім, як показує практика, навіть передбачені вказаним законом механізми відшкодування особам завданої внаслідок ДТП шкоди не можуть бути реалізовані в повній мірі, а потерпілі особи та родичі загиблих не можуть отримати повний обсяг передбаченої законом компенсації.

Всьому виною юридична колізія, закладена свого часу (свідомо чи ні – важко сказати) законодавцем.

Активісти всеукраїнської громадської організації «Страховий захист», яка спеціалізується на захисті інтересів споживачів страхових послуг, вважають, що положення статтей 9 та 27 Закону суперечать одна одній.

Так, член Правління ГО «Страховий захист», юрист, регіональний представник юридичної компанії «Відшкодування» Володимир Оліградський звернув увагу на той факт, що розміри страхових сум, закладені у статті 9, не відповідають розмірам відшкодування шкоди, пов’язаної зі смертю потерпілого, що їх встановлює стаття 27 Закону.

Відповідно до статті 9 розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, – 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Втім, ці цифри не є остаточними, позаяк відповідно до пункту 9.5. вказаної статті розміри сум переглядаються уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Таким уповноваженим органом свого часу було визначено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Востаннє вказаний орган здійснював коригування страхових сум 21 вересня 2019 року, коли вступило в дію його розпорядження від 9 квітня 2019 року № 538 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до вказаного документа розміри страхових сум встановлено на рівні 130 тисяч гривень та 260 тисяч гривень відповідно. До речі, попередньо ці ліміти корегувались таким же розпорядженням Нацкомфінпослуг ще в лютому 2016 року, де розміри страхових сум були встановлені на рівні 100 тисяч гривень та 200 тисяч гривень відповідно.

Водночас відповідно до статті 27 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка врегульовує відшкодування шкоди, пов’язаної зі смертю потерпілого, загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Крім того, стаття передбачає, що страховик (а у деяких – передбачених законом випадках – Моторно-транспортне страхове бюро України, МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, а також здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, у розмірі, що не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання страхового випадку. Таким чином, у разі смерті потерпілого внаслідок ДТП його родичі у відповідності до вказаної статті мали б отримати відшкодування в розмірі 60 мінімальних зарплат.

Станом на 21 вересня 2019 року, коли Нацкомфінпослуг здійснив корегування страхових сум, усе збігалося. На той час розмір мінімальної зарплати становив 4173 гривні, а отже встановлений ліміт страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих на рівні 260 тисяч гривень цілком покривав розмір відшкодування в разі смерті потерпілого у сумі 60 «мінімалок» (на той час – 250380 гривень).

Втім, з того часу розмір мінімальної зарплати вже тричі зростав і відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня цього року становить 6 тисяч гривень. Таким чином встановлений Законом розмір, що його страховик повинен сплатити родичам померлого внаслідок ДТП, повинен був би скласти 360 тисяч гривень. «Розрив (з встановленими лімітами страхової суми за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю потерпілих – ред.) – 100 тисяч гривень, – зауважує пан Оліградський і додає: – З 1 грудня «мінімалка» знову зросте і знову сума недоплати страхового відшкодування буде рости».

Ситуацію могло б виправити чергове корегування розмірів страхових сум. Втім, 30 червня 2020 року Указом Президента № 259/2020 Нацкомфінпослуг була ліквідована, а її функції як уповноваженого органу в сенсі Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передано Національному банку України. «Повноваження, які передбачені ось у цій статті (статті 9 Закону – ред.) мав би одночасно з підняттям «мінімалки» на даний час вирішувати Національний банк України. Але він поки що цього не зробив», – розповів юрист. Він зауважив, що «Страховий захист» ще у вересні 2020 року направив відповідні листи за підписом голови Правління громадської організації Василя Даркова на адресу Національного банку України та Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ). Показав копії листів. Проте жодної реакції від жодної з установ досі немає.

Вирішення проблеми активісти «Страхового захисту» вбачають у внесенні змін до статті 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які б унезалежнили питання підвищення розміру страхової суми від свавілля чиновників уповноваженого органу і забезпечили його автоматичне зростання по мірі зростання розміру мінімальної зарплати.

З цього приводу вони направили низку звернень до народних депутатів України. В тексті звернень, зокрема, пропонується замінити вказані в пунктах 9.2. та 9.3. статті 9 фіксовані суми 50 тисяч гривень та 100 тисяч гривень (про які йшлося вище) на суми відповідно 30 мінімальних зарплат та 60 мінімальних зарплат, привівши тим самим розміри страхових сум у відповідність до вимог статті 27 Закону.

Що ж до пункту 9.5. стосовно перегляду страхових сум уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін, то потреба в ньому, на думку ГО «Страховий захист», в разі внесення попередніх двох змін відпаде як така, а тому пропонується його просто виключити з цієї статті Закону.

«За дорученням Правління ГО «Страховий захист» я особисто звертався до нашої місцевої народної депутатки Савчук Оксани, – розповів Володимир Оліградський, – вона, до речі, є головою профільного комітету з питань безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті. І вона це звернення у мене прийняла для здійснення законодавчої ініціативи». Крім Оксани Савчук, особисто пан Володимир та його колеги із громадської організації звертались до багатьох народних депутатів, в тому числі до наших земляків – Ігоря Фріса, Олени Вінтоняк та Андрія Іванчука. Крім того – до нардепів Валентина Наливайченка, Валерія Зуба, Геннадія Вацака, Михайла Цимбалюка, Елли Рєпіної та інших. Багато з них обіцяли порушити питання у парламенті щодо внесення змін в Закон «Про ОСЦПВ».

Водночас попередня згода окремих депутатів ще не гарантує позитивного результату. Свою долю песимізму додає проблемі наявність у парламенті впливового страхового лобі. «Власники страхових компаній – це, переважно, олігархи, які або безпосередньо перебувають у стінах Верховної Ради, або мають там своїх лобістів. Їм це не цікаво, бо прийдеться більше платити», – з сумом констатує Володимир Оліградський і сподівається, що лише широкий розголос проблеми та консолідація зусиль громадських активістів, юристів, народних депутатів та людей, які потерпіли внаслідок ДТП, допоможе зрушити питання з місця.

Джерело

• Державний архів області завершив опрацювання відомостей про осіб, що були репресовані комуністичним тоталітарним режимом
• Можливості, які можуть зацікавити ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин
• У Верховинському районі завершився ІІ етап всеукраїнських змагань «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги»
• Про урядові компенсації на оплату комунальних послуг за розміщення ВПО йшлося на нараді в ОВА
• Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України прикарпатському захиснику Володимиру Лободюку
• Як на Прикарпатті відбувається процес декомунізації та деколонізації: робоча група проінспектувала громади області

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН