Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...
Портрет професії. Інженер-технолог
Традиційно у третій тиждень лютого відзначається міжнародний тиждень інженерії та технологій (Engineering and Technology week). Будь-яке...
Портрет професії. Провізор
Зазвичай хворих лікують лікарі. Але нерідко наше здоров'я залежить від аптекарів. До них хворі в...
Портрет професії. Гуморист
Хтось скаже, що гуморист - це не професія... це не серйозно і заробити цим на...
Портрет професії. Дієтолог
Кажуть, що їжа - найкращі ліки. Ми б погодились з цією думкою, якби не статистика...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Захистили право клієнтки на страхову виплату
В квітні 2018 року клієнтка Місцевого центру вирішила застрахувати свою квартиру. Звернувшись до страхової компанії...
1.12.2020, 16:29 (ред.)
Говера Оксана
головний редактор БРІЗ...
Твір-опис зовнішності козака за картиною А. Монастирського «Запорожець»
Шпаргалка від мого сина для семикласників)))) Коли дивишся на запорожця на картині Монастирського, то перш за...
30.11.2020, 00:32 (ред.)

ОПИТУВАННЯ


Чи хворіли Ви на КОВІД-19?
Так
Ні
А що це?
Не існує ніякого ковіду
Не скажу

НАШІ ДРУЗІ


Не сподівайся на сусіда, коли хочеш добробуту

У Калуші священник став батьком для десятьох дітей


23 Липня 2019 p.

У місті Калуш Івано-Франківської області при церкві Божого Милосердя вже дев’ять років існує дитячий будинок сімейного типу. Тут живуть сироти та діти, чиї батьки позбавлені батьківських прав. Опікується ними отець Володимир Пітулей. Хоча він й прийняв монаший постриг, та що таке бути батьком дуже добре знає.
За цей час отець виплекав десять дітей, семеро з них вже вилетіли з «батьківського гніздечка». Допомагає отцю пані Оля. «Як би не вона, я б цьому ради сам не дав», – зізнається отець. Жінка має свою родину, а свого часу також усиновила хлопчика.

Раніше, коли було фінансування, то пані Оля отримувала зарплату, як соціальний працівник, а зараз програма закінчилася, тепер жінка робить все, як каже отець, «на славу Божу».

Називає «мамою»

Діти живуть у колишній резиденції на церковному подвір’ї. Будинок двоповерховий. Отець запрошує усередину. На першому поверсі – кухня, вітальня, господарські приміщення. На другому – кімнати дітей.

Отець каже, раніше тут було дуже шумно. Зараз – тиша й спокій. Бо лишилося лише троє дітей. У дитячих кімнатах – м’які іграшки, на поличках – книжки, зошити, на стінах – вишиті ікони, вервички.

Першою зустрічає нас Віка. Дівчині – 17. Показує свою кімнату. Тут живе вже п’ять років. Мама у дівчини померла, а тато випивав і його позбавили батьківських прав. Вікторія закінчила 11 клас, тепер планує вступати в Прикарпатський національний університет, хоче бути філологом.

Підходить інша дівчинка – Настя. Вона тут найменшенька. Потрапила сюди, коли їй було 4 роки.

«Як побачила мене, кричить : «мама» і відразу до мене на руки», – пригадує пані Оля їхню першу зустріч.

То було у Центрі соціально-психологічної реабілітації для дітей у с. Мединя Галицького району. Звідти всі діти. Переважно, всі по парам – брат-сестра. Жінка приносить альбом, показує всіх вихованців, тішиться, які вони всі гарні. «Аби ще й щасливі були», – додає пані Оля.

Насті зараз 13. Пані Олю так і називає «мамою». А ще донедавна дівчинка боялася усіх жінок. Чому, ніхто не знає. Мама у Насті померла, пам’ятає її дитина лише за фотографією.

У Насті було роздвоєне піднебіння, у народі – «вовча паща». Дівчинці зробили операцію. Зараз навіть не чути, що говорить через ніс.

Дівчинка живе тут з братом Сергієм. Хлопець вже восени залишить стіни будинку. Він вступив у Івано-Франківську Духовну семінарію. Буде священиком.

Так Бог покерував

Окрім будинку сімейного типу, при церкві вже чотири роки діє благодійна їдальня. Тут харчуються самотні старенькі люди, безхатьки, люди з психічними вадами. Щодня приблизно 70-80 осіб. Їдальня працює з 8 до 9 ранку. Готує на всіх пані Оля. Кожен день 50 літрів першої страви, друге, салат, компот, чай.

Потребуючим, крім гарячої їжі, видають ще одяг. Його приносять небайдужі люди.

«Сьогодні було дуже багато людей, – говорить отець Володимир, – є навіть ті, хто зі мною раніше працювали на роботі».

А свого часу отець працював електриком. .І зізнається, що ніколи не хотів бути священиком. Хоча батько його якраз був священнослужителем, підпільним на той час. Мама – медсестра.

«У мене були невдачі на роботі, – розповідає отець, – думав: «ой, як мені не щастить». А потім зрозумів, що то велика ласка. Так Бог покерував».

Виховує власним прикладом

Сам отець Володимир Пітулей з вигляду дуже спокійний. Каже, навіть нотації дітям не читає. Й до науки дуже не змушував. Але якщо було треба, навіть репетиторів наймав. Каже, намагається виховувати дітей власним прикладом.

«Мені головне, аби вони були хорошими людьми, на службу Божу ходили, знали, що таке Сповідь та Святе Причастя», – говорить отець Пітулей.

Та зізнається, діти важкі – непрості характери, то все гени від батьків, вважає отець. Усім, хто пішов у «вільне плавання», отець купив квартири за їхні пенсії. Усі ці роки гроші дітей збирав, а годував та навчав їх з пожертв благодійників та небайдужих прихожан.

Чи буде ще будинок поповнюватися дітьми, отець не знає, каже: «На все воля Божа» та час від часу приговорює: «Діла добрі не треба афішувати. Заслуги не буде».

Юлія Федунишин
 


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 2212
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Грудень
2020
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31

РЕКЛАМА



Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


Ловаги - прикарпатське село, де страусів більше, ніж людей

ВІДЕОНОВИНИ


Софія Міколяш читає уривок зі свого роману
<p>
	<span style="color: rgb(3, 3, 3); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgb(249, 249, 249);">Софія Міколяш написала перший роман – «Наснилося Між Двох Світів. Невагомість». Попри деяку нерівність роману, він зачіпає душі тих, хто його читав особливою безпосередністю і чесністю...</span></p>
<p>
	інтерв'ю з авторкою<a href="http://briz.if.ua/64636.htm" target="_blank"> читайте тут....</a></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців