ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії. Стиліст секонд-хенду
За приблизними оцінками, світовий ринок збуту ношеного одягу становить 4 мільярди доларів США. Як засвідчує дослідження...
Портрет професії: тренерка з ефективних комунікацій та конфліктології
Конфліктів з кожним днем стає дедалі більше. Рівень свободи зростає, а люди такі різні -...
Портрет професії. PR-фахівець
Важливим моментом у сьогоденні є комунікація. У бізнес-середовищі нині працює низка фахівців, які її налагоджують...
Портрет професії. Письменниця
Ніжність та біль, розпач та радість, маса контрастних почуттів. Письменники, це люди, які пропускають через...
Портрет професії. Актор театру
Для більшості театр - відрізки приємного відпочинку, а для них - життя. Акторська професія овіяна багатьма...
Портрет професії. Судовий експерт
З голлівудських фільмів ми пам’ятаємо чимало ефектних моментів, де експерти-криміналісти, ледь не на клітинному рівні...
Портрет професії: Майстер з художньої обробки металу
Про свою творчість, виготовлення металевих скульптур нам розповів художник, творець образів у металі Василь Демків...
Портрет професії. Бариста
Для того, щоб випити смачну ароматну каву, необхідні не тільки високоякісні зерна, а й людина...
Портрет професії. В’язальник схемних джгутів
В’язальник схемних джгутів - хто ж він? Обов’язки його роботи можна зрозуміти із самої назви...
Портрет професії. Криптохантер
Зараз тільки лінивий не говорить про новий вид заробітку на криптовалюті. Всі хочуть знати про...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Щомісячна адресна допомога ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг
У рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами...
17.9.2018, 17:54
Вороняк Ірина
директор ПП "Інститут іміджу і...
Архетипи долі та героїзованого злочинця в образі Савченко
Феномен Надії Савченко як потенційної терористки чи організатора державного перевороту небезпечний для українського суспільства безвідносно...
19.3.2018, 16:51

ОПИТУВАННЯ


НАШІ ДРУЗІ


З москалем дружи, а камінь за пазухою держи

Ігор Цепенда: чому християнські ієрархи України і Польщі шукають іншу формулу прагнучи перефразувати слова нашої щоденної молитви «…і прости провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…»


26 Липня 2016 p.

В Україні розпочалась полеміка, подекуди гостра і емоційна, навколо постанови Сейму РП у справі Волинської трагедії, який оцінив її як геноцид.
Природньо, що як ректор університету, який є співорганізатором найбільших гуманітарних українсько-польських проектів, не можу стояти осторонь цієї надзвичайно важливої проблеми в сучасних українсько-польських відносинах. Не можу робити вигляд, що нічого не відбулося й тому, що протягом багатьох років працюючи на дипломатичній роботі у Варшаві брав безпосередню участь у підготовці перемовин і проектів документів на найвищому рівні, які торкалися питання історичної пам’яті обох народів.
Прикро, що ми знову і знову стаємо на ті ж самі «історичні граблі», які нам вміло підсовують століттями, але очевидно для цього є благодатний грунт, який ми «розрихлюємо» з обох боків кордону вже протягом чверть століття в умовах розбудови незалежності України і Польщі. Для багатьох християн є загадкою, чому в 60-роках польські і німецькі єпископи знайшли в собі сили сказати «Вибачаємо і просимо вибачення», і чому християнські ієрархи України і Польщі шукають іншу формулу прагнучи перефразувати слова нашої щоденної молитви «…і прости провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…»
Ніхто не заперечить, що не можна назвати воїном того хто вбиває дітей, жінок і старців. Це не просто вбивці – це патологічні вбивці. І які б героїчні вчинки вони не робили до цього злочину, або після нього, виправдань для них не може бути. І такі нелюди були в обох визвольних формаціях. 
В свій час закінчуючи наукову працю про українсько-польські етнополітичні відносини в 40-50-х роках ХХ століття, я мав намір назвати її «Дві правди однієї трагедії». Сьогодні в нас на жаль надалі залишається дві правди, але й на додаток - дві трагедії, бо ми не спромоглись, разом розбудувати, якщо відчували в цьому потребу, декларацію «Про примирення - в 60-ту річницю трагічних подій на Волині» підписану Президентами України і Польщі в 2003 році.
До того часу, поки наші політики і суспільства не зрозуміють, що це спільна трагедія, яку ми повинні спільно осмислити, в нас існуватиме прихована недовіра прикрита гаслами про стратегічне партнерство. Але для того, щоб це осмислити потрібно, щоб молодь обох країн разом приїжджала на могили жертв і задумалась як далеко наші народи були відкинуті в минуле із-за того, що у їхніх відносинах домінував примат ненависті, а не поваги і розуму.
Тепер ми будемо шукати винних не тільки у скоєних злочинах, але й тих політиків і політичні партії, які спровокували такий розвиток подій. Як завжди можна буде знайти достатньо аргументів і контраргументів для звинувачень і виправдань, але знову ж таки залишається загадкою, чому маючи напрацьовані механізми процесів примирення між Німеччиною і Францією, Польщею і Німеччиною – шляхом створення центрів зустрічі молоді, які стали реальними майданчиками для відкритого діалогу і пізнання позиції колишніх недругів, ми не використали їх і за чверть століття не спромоглися навіть на створення Міжнародного центру зустрічі української і польської молоді, хоча ініціатива отримала навіть патронат і підтримку Президентів обох країн.
Після резолюції польського парламенту черга політичних декларацій і протестів на українському боці, але хто хоч трішки розуміє українсько-польські відносини, знає, що це дорога в нікуди. Політики сказали своє останнє слово у цьому надвразливому питанні, і на жаль, воно не було словом державних мужів, які мають говорити не те, що хочуть чути виборці, а переконувати і вказувати дороговкази, які виводять суспільства на вищий щабель розвитку.
Коли опускаються руки і відчуваєш, що знищено справу твого життя, потрібно звертатися до моральних авторитетів. Для тих хто відчув спустошення і зневіру у розбудові українсько-польських взаємин хочу пригадати одну із заповідей Матері Терези – «Те, що Ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить. І все ж будуй!»
Зараз настало слово за університетами! Тільки у поєднанні інтелекту і молодої енергії, ми зможемо разом подолати недовіру, яку постійно намагаються розпалювати між українцями і поляками, а саме головне – осмислити трагедію як виклик, який потрібно подолати разом!

ректор Прикарпатського національного університету, Ігор Цепенда

Коментар для журналу Верховної Ради України «Віче» (№7, 2016 рік)


Переглядів: 253
Loading...
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Вересень
2018
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

РЕКЛАМА




Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


День професій 2018 в Івано-Франківську

ВІДЕОНОВИНИ


В Артеку на Буковелі розповідали про основні права дітей
<p>
	<span style="color: rgb(17, 17, 17); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap;">Олександр Шевченко: "Найбільшої уваги треба приділяти дітям, щоб у майбутньому виховати гідних українців".</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН