Лабораторна діагностика, як неодмінна складова сучасної медицини

21 Березня 2016 p.

Сучасну медицину не можна уявити без лабораторної діагностики. Без лабораторних досліджень не ставиться жоден діагноз. Власне бездоганна діагностика й правильний діагноз є важливими складовими оцінки якісних результатів роботи лікарів.

У лабораторії не можуть вилікувати хворого, але діагностична інформація допоможе лікареві й пацієнтові прийняти правильні рішення відносно методів лікування, оцінити їхню ефективність, а в багатьох випадках і запобігти виникненню захворювання завдяки виявленню патології на ранній стадії розвитку.

„Важливою основою лабораторної діагностики є інформація про стан організму пацієнта на клітинному й молекулярному рівні. Це дозволяє лікареві більш глибоко зрозуміти причину та шлях виникнення захворювання. Лабораторна діагностика – це прогресуюча медична спеціальність, що виконує дослідження біоматеріалу людського організму з використанням морфологічних, біохімічних, імунологічних, генетичних, молекулярно-біологічних, бактеріологічних, цитологічних, токсикологічних, вірусологічних і інших методів. Основу клінічної лабораторної діагностики становлять медичні технології, кожна з яких, пройшовши наукову апробацію й процедуру дозволу на застосування, вимагає відповідного лабораторного устаткування, безперебійного постачання реагентами, специфічних методичних рекомендацій, виконання санітарних правил, технічного контролю, підготовки персоналу, економічного обґрунтування, тощо”, – розповідає завідувач відділенням лабораторії Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська Галина Марків.

Проведення оптимального комплексу лабораторних досліджень дозволяє значно скоротити витрати на лікування важких ускладнень і хронічних форм хвороб. Регулярне, доступне й своєчасне обстеження в лабораторіях дає можливість попередити багато захворювань і реально поліпшити якість життя. Жоден медичний спеціаліст не обходиться без лабораторних даних.

„Рекомендовано хоча б раз на рік профілактично обстежитися, зробити в лабораторії загальний аналіз крові та сечі, визначити рівень глюкози крові. При наявності тих чи інших скарг пацієнту необхідно звернутися до профільного спеціаліста або дільничного терапевта (сімейного лікаря), і, враховуючи їхні рекомендації, зробити більш детальні лабораторні тести. Також дуже важливо при виписці зі стаціонару і тривалому вживанню медикаментів, що потребують лабораторного контролю, не легковажити, а дотримуватися порад лікарів і звертатися в лабораторію для визначення тих чи інших показників з метою контролю ефективності лікування та попередження важких ускладнень хвороби”, – наголошує Галина Марків.

Існує ряд основних аналізів, які проводять у лабораторії.

Загальний аналіз крові:

Кров беруть з пальця натщесерце, або після легкого сніданку. Не рекомендується брати кров після фізичної діяльності, фізіопроцедур, ренгенівського випромінювання, застосування медичних препаратів, особливо після внутрішньом’язевого та внутрішньовенного введення (деякі лікарські препарати викликають гемоліз еритроцитів, а також можуть впливати на результати дослідження вмісту гемоглобіну, гематокриту та інших показників).

Загальний аналіз сечі:

Сечу для загального аналізу збирають вранці у чистий сухий скляний посуд. Щоб уникнути формених елементів крові, бактерій з дистальних відділів уретри та зовнішніх статевих органів, перед збором сечі обов’язково треба провести гігієнічні процедури. Для цього використовують мильний розчин або антисептичні розчини. У жінок в період менструації сечу на аналіз не збирають.

Проба Нечипоренка:

Збирають середню порцію ранішньої сечі.

Проба Зимницького:

При проведенні проби Зимницького досліджується 8 порцій сечі зібраних протягом доби. Перед початком забору сечі хворому необхідно спорожнити сечовий міхур о 6-й годині ранку. Забір сечі проводять щоразу в окремий посуд о 9, 12, 15, 18, 21, 24, 3 та 6 годинах. На кожній банці вказують час забору сечі та номер порції.

Визначення глюкози в крові:

Кров на дослідження береться з вени чи з пальця натщесерце. Використання великих доз саліцилатів, кофеїну, антибіотиків, аскорбінової кислоти може викликати підвищення концентрації глюкози й дати позитивну реакцію на цукор в сечі.

Тест толерантності до глюкози:

Вранці, натщесерце береться кров з пальця, після чого хворому дають випити розчин глюкози приготований з розрахунку – 1 г глюкози на 1 кг ваги хворого і на склянку води. Наступний забір крові роблять через 30 хвилин, потім через годину, потім ще через годину – тобто 4 забори крові на протязі 2 годин. До виконання глюкозотолерантного тесту хворий знаходиться на звичайній дієті без обмежень.

Біохімічні дослідження:

Забір крові проводиться з вени натщесерце. При визначенні ліпідів, за 2 тижні до обстеження необхідно відмінити ліки, які впливають на ліпідний обмін. Напередодні здачі крові для визначення білірубіну, хворий не повинен вживати ліки чи продукти, які викликають зміну кольору сироватки (апельсини, моркву тощо). При визначенні заліза, не менше ніж за 5 днів повинні бути відмінені ліки, які утримують залізо. При проведенні досліджень по визначенню ферментів слід пам’ятати, що лікарські препарати здатні чинити виражену дію на їх активність.

Любов Загоровська, для БРІЗ

• У Центрі фізичної та реабілітаційної медицини КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради працюють з військовими
• Працівники обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф прозвітували за роботу у першому півріччі
• Щоденно боремося за позитивне рішення Євросоюзу щодо кандидатства для України та за постачання сучасної зброї – звернення Президента Володимира Зеленського
• Установи ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Прикарпаття забезпечують стабільну та контрольовану епізоотичну ситуацію
• Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської ОДА отримав 29 нових «швидких»
• На Прикарпатті п’ять громад відібрали для експертної підтримки у сфері медицини та освіти

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН