14 жовтня 2015 року у селі Грабівка Калуського району відбудеться відкриття пам'ятника національному герою козацької доби, священику Івану Грабівському

14 Жовтня 2015 p.

14 жовтня 2015 року, в день Святої  Покрови Пречистої Богородиці, вперше відзначається державне свято День захисника України.

У часі цей день співпадає з Днем Українського козацтва, адже Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Саме цього дня у 1942 році  було створено Українську Повстанську Армію – справді народне військо, яке успішно протистояло двом найбільшим агресорам у Європі середини ХХ століття. Традиційно саме цього дня наш народ згадує та пошановує тих, хто боровся за волю України, її незалежність, хто поклав на вівтар свободи власне життя.

14 жовтня 2015 року у селі Грабівка Калуського району відбудеться відкриття пам'ятника національному герою козацької доби, священику Івану Грабівському, який очолив народне повстання 1648 року на Калущині. Історичні матеріали донесли до нас відомості про сподвижницьке життя, героїчну боротьбу та трагічну смерть цієї людини.

Розшматована ще в XIV столітті сусідніми державами, розп'ята Річчю Посполитою після горезвісної Люблінської унії (1569 р.), Україна опинилася в нестерпному становищі. Стогнали всі верстви українського народу – селянство, міщанство, духівництво, реєстрове і нереєстрове козацтво, дрібна українська шляхта. І саме в час, коли Україна конала після невдалих козацько-селянських повстань, чигиринський сотник, писар генеральної старшини реєстрового козацтва Богдан-Зеновій Хмельницький підняв на священну війну весь український народ.

Б. Хмельницький в трьох перших битвах (під Жовтими Водами 6 травня, Корсунем 16 травня, Пилявцями 23 вересня) розбив основні сили польсько-шляхетських військ Речі Посполитої і здійснив знаменитий визвольний рейд у напрямку Зборова, Львова, Замостя.

Коли визвольні козацько-селянські війська Богдана Хмельницького стояли під львівською фортецею, у всій Галичині, у Прикарпатському краї, відбулося одне з найбільших повстань, яке очолив легендарний народний полководець Семен Височан.

У національно-визвольній боротьбі народних мас Галичини велику роль відіграло повстання на Калущині восени 1648 року. Воно стало дуже відомим, його події були відбиті в багатьох документах.

Повстання на Калущині розпочалося у вересні 1648 року і тривало протягом жовтня, листопада і грудня. Воно охопило майже всі села Калуського староства. Найактивніше відгукнулись мешканці Грабівки, Сівки, Мостиськ, Пійла, Каменя, Кадовбної, Перелог, Довгого, Ясеня, Небилова, Лжаного, Угринова, Копанки, Підмихайля, Добровлян, Вістової. Поступово у народний рух включалися громади з багатьох сіл Долинщини.

Священик Іван Грабівський сам був головним керівником повстання на Калущині, про що свідчать очевидці. Шляхта у своїм скаргах писала, що Іван Грабівський був "першим визначним і найбільшим провідником у загонах повсталих". В іншому місці про нього говориться як про "першого серед всіх повсталих автора і рушителя".

Завдяки наполегливій і активній діяльності ватажка Івана Грабівського та його соратників протягом короткого періоду була організована повстанська армія. За вірогідними даними, вона налічувала спочатку три, а потім чотири і "більше" тисяч учасників. За підрахунками, зробленими на основі шляхетських скарг, у період найактивнішого піднесення повстання, у жовтні й листопаді 1648 р., число повстанців досягло 5000 осіб.

Основну їх масу, близько 85 відсотків, становили селяни. В реєстрах збитків, які потім складала шляхта перед урядом, вони перелічуються поіменно. Характерно, що в повстанні селяни брали участь громадами, цілими сім'ями, батьки з синами й братами, зятями. 15 відсотків повстанців становили міщани Калуша й Долини, 10 відсотків – православні священики.

Повсталі, скинувши старий католицький міський уряд, встановили свій, український, і зробили Калуш опорним центром своєї діяльності, столицею. У місті проводилися наради, йшла підготовка до подальших походів.

Очистивши від шляхти майже всю Калущину, повстанці під проводом Івана Грабівського перейшли в Долинське староство. Це викликало тривогу серед панівного класу Долини. Старостинський і міський уряди, пани-католики почали готувати місто до оборони, посилили репресії проти українського населення. Однак, повсталі калушани спільно із козацьким загоном підійшли до Долини, де на них уже чекали українські міщани. Вони урочисто зустріли козаків та своїх сусідів – побратимів по боротьбі. Долинський православний священик "вийшов із своїми парафіянами зустрічати козаків". У четвер, 8 жовтня, "козаки в'їхали" до Долини.

За допомогою козаків повстанці під проводом Івана Грабівського знищили майже всі шляхетські двори, замки в Калуському й Долинському староствах. Народні повстанці Калущини підтримували бойові зв'язки з повстанцями Покуття, якими керував Семен Височан. Відомо, що при оволодінні шляхетським замком у с. Студійка повсталі Калущини покликали на допомогу загони Височана, які перебували тоді під пнівською фортецею.

Без сумніву, в організації загонів повсталих Калущини й Долинщини важливу роль відіграли козаки Хмельницького, які тут перебували.

Повстання з центром у Калуші тривало до початку грудня 1648 року. Але після відступу визвольної армії Богдана Хмельницького з Галичини і Холмщини, коли з-під Замостя гетьман повернувся до Києва, шляхетська Річ Посполита почала "вогнем і мечем" утихомирювати галицьку Хмельниччину. Це був період нечуваного терору, розправи над селянами, міщанами, яких розлючені шляхетські війська масово ув'язнювали, мучили на тортурах, а потім нелюдськи страчували, вішали, стинали голови, садили на палі.

До Калущини підходили дві шляхетські хоругви на чолі з брацлавським старостою Цетнером, які за наказом шляхетського уряду мали "знести і зрівняти" опорний центр повстання – Калуш та його околиці. Лісничий Данило Маковський із загоном калуських лісничих і вцілілою шляхтою, використавши замішання серед повсталих, несподівано захопив Калуш і ув'язнив керівників повстання на чолі з Іваном Грабівським.

Особливо жоротоко розправилася шляхта "зараз по відступі козаків" над  керівниками повсталих Калущини. 30 грудня 1648 року у Калуші на міську площу було зігнано велику кількість міщан і селян для показового покарання бунтівників. Кат четвертував п’ятьох провідників, а священика Івана Грабівського, хоч він був у рясі і з хрестом, посадив на палю. Отець Грабівський гідно прийняв смерть з молитвою на устах.

Минуло понад 360 років. У час, коли знову на українські землі зазіхає ворог, збереження та примноження народної пам’яті про героїчне минуле вимагає нового осмислення. Саме тому грабівчани доклали чимало зусиль, щоб 14 жовтня біля церкви у їхньому селі було урочисто відкрито пам’ятник Івану Грабівському. Ця ідея належить вихідцеві з цього села народному депутатові України V і VІ скликань  Зіновію Шкутяку, який і профінансував роботи з його створення. Скульптор пам'ятника - наш земляк Лауреат Шевченківської премії Василь Вільшук.

• Від початку року понад 900 прикарпатців взяли участь у суспільно корисних роботах
• Світлана Онищук відзначила переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року»
• Цього року обласну премію в галузі літератури вручатимуть у Русові
• Від початку року за сприяння служби зайнятості 965 осіб знайшли роботу
• 1031 команда з Калуського району змагається у Всеукраїнських шкільних лігах
• Понад 4,5 млрд грн закладено в Державному бюджеті України 2024 року на забезпечення громадян допоміжними засобами реабілітації

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН