13 січня - Свято Маланки (Щедрий вечір)

13 Січня 2012 p.

Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим),  ще його називають Щедрим вечором, або Щедрою (Другою) кутею.

На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл,  де  переважають м'ясні страви.

«В нашій родині традиційно відзначають «Старий» Новий рік, - говорить редактор сайту БРІЗ Оксана Говера, - оскільки наступного дня – 14 січня – день народження мого молодшого брата, тому вечірка «на Маланки» після дванадцятої ночі перетворюється на святкування дня народження. Обрядової  Щедрої вечері в нас немає – кутю ми не готуємо. Відповідно до ритуалу, на столі у цей вечір мають бути м’ясні страви – ось цього в нас багато: і холодець м’ясний, і кров’янка, і заливні язики, печіночні торти, домашні ковбаси і кури. Ще від Святої вечері на столі стоять два калачі із житними колосками, часником, макової головкою та яблуком. До Щедрої вечері ми ще кладемо на стіл спеціальні хліби “Маланку” та “Василя”, але на відміну від калачів, їх ми з’їдаємо відразу».

Зараз «Маланку» і «Василя» переважно купують готовими, а ось колись, самі їх пекли. То, за звичаєм, як тільки жінка замішувала діжу для випікання обрядового новорічного хліба,  не миючи рук від тіста, вона  йшла разом з чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік ніс сокиру, або палицю, жінка перевесла, зроблені із дідуха (соломи, що лежала на долівці від Святого вечора).  Підійшовши до дерева, чоловік тричі стукав по ньому обухом сокири,  або палицею і промовляв:  "А чого ти, грушо, не родиш?  Я тебе зрубаю, порубаю!" Або: "Не будеш  родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". За дерево відповідала дружина: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в  пригоді  стану".  Після цього жінка обтирала руки від тіста об дерево і перев'язувала його перевеслом.

В народі вірили,  що після таких процедур дерево злякається і обов'язково дасть гарний урожай.  Адже на Маланки,  особливо  в Новорічну ніч,  рослини розуміють людську мову,  а тварини навіть самі розмовляють по-людському.  До речі, тварини в  цю  ніч  могли поскаржитись  Богові  на господарів,  якщо ті погано з ними обходяться.  Тому в цей день худобу доглядають дуже  ретельно,  добре годують, чистять, пестять.

А ще на Маланки  господині  ретельно  чепурять,  підбілюють піч,  адже в ніч напередодні Нового року вона танцює, віддається. Ось які пояснення стосовно вшановування печі в новорічну ніч, записані в різних регіонах України, приводить професор С.І.Килимник: "Тому то піч  на  Маланки  мусить бути чисто вимащена, "щоб не кляла, що не вимащена". Ніхто  у  цю ніч не спить на печі, не сидить, нічого  на  неї  не  кладуть, бо тяжко їй танцювати"..."Нехай спочине"... "Василь з Маланкою  приходить танцювати на печі - аби їм не перешкоджати"... На піч кладуть овес - "на коровай, так як у нас на весілля,  і  їй  дається вівса, як ся віддає". "Аби мала чим коня годувати, бо вона  їде  в місто, на герць".(Український рік... Київ, 1994. Книга 1, С.116.)

«В Івано-Франківську і приміських селах ще збереглась традиція щедрування у цей вечір, - розповідає Оксана Говера, - знастанням сутінок ходять ряжені  щедрувальники в костюмах Маланки,  Василя, кози, діда з бабою, циганів, ведмедя.»

Маланкою наряджають парубківв латаній спідниці, старій  хустці,  брови  і  очі підведені сажею,  обличчя вибілене крейдою,  щічки та вуста фарбовані червоним буряком або  калиною. В руках Маланка носила куделю. Вона  дуже полюбляла цілуватись зі всіма, хто підвернеться, при цьому  обмурзувала їх своєю "косметикою". Дослідник українських новорічних обрядів “Коза” і “Маланка” О.Курочкін пише: “У деяких селах українського Подністров’я (села Голосків, Кептинці Кам’янець-Подільського  району Хмельницької області ) за оповідями інформаторів, замість хлопця на роль Маланки вибирали гарну огрядну жінку, яка мала дітей і була щасливою в шлюбі.” (С.201)

Козою був  парубок  у вивернутому вовною догори кожусі, роги робили з рогатини до якої прикріплювали дві дощечки (рот),  і пасмо прядива (бороду), рот відкривався і ляскаючи  закривався, що лякало дітей. Між рогами чіпляли дзвоника, ззаду –  хвіст з віника. Ведмедями одягалися найсильніші парубки, які гарно вміють боротися. Їх костюми  складали вивернуті хутром догори кожухи, до ніг прив’язували жмути соломи, сіна, або овечі шкури, зі шкур виготовляли і маски. Журавлем був парубок на ходулях, або з довгою шиєю, яку робили з жердини. 

«Скільки себе пам’ятаю, коляда, щедрий вечір, другий святвечір (18 січня), Йордана і стрітення – оповиті обрядовими традиціями, - говорить Оксана Говера, - в нашій родині вважається, що «хата має бути обколядована, общедрена, обвіншена.» Прихід колядників, особливо з церкви, щедрувальників та віршувальників – це добра ознака. Так само моя бабуся вчила нас, що великою честю для газдині є гощення колядників чи щедрувальників: під час свят хоча б один гурт ряжених треба запросити до столу.»

 Дослідник народних звичаїв О.В. Курочкін висловлює припущення, що ряджені щедрувальники є уособленням “представників потойбічного світу, що провідують живих родичів у визначені святкові терміни і обов’язково вночі”. (Курочкін О.В. Українські новорічні обряди “Коза” і “Маланка” (з історії народних масок).

На закінчення щедрувальники проголошуютьвірші з побажаннями щастя, добра в новому році і просятьвинагороди, для Кози,  Маланки або інших ряджених персонажів. “Дайте грошей,   дзвоника полатати, щоб було чим калатати”, “дайте козі на сіно”, “Маланці на фартух”, “дідові на тютюн”.   Господарі  замість грошей або ласощів можуть запропонувати  Козі  сіна, соломи, вівса, бурячків– це все частина обряду, традиційно щедрувальники від таких «гощень» відмовляються, примовляючи, що їхня Козаполюбляє свіжі паляниці, пироги, а також чарочку і шкварочку, шинку й ковбасу.

Довідка:

Дослідники української новорічної обрядовості вважають, що  християнська свята Меланія, день пам’яті котрої відмічався в останній день року, замінила більш давній образ богині  Макоші (Мокош).Богиня Мокош увійшла до пантеону найважливіших язичницьких богів Київської Русі, ідоли яких Володимир встановив на горі. Вона була покровителькою жінок, допомагала породіллям під час пологів, сприяла в жіночих справах -  особливо прядінні. Вважалася також богинею дощу, сестрою Сонця. Дослідник Б. Рибаков вважає її богинею родючості “земного плодородия” і посередницею між небом і землею.(Б.А. Рибаков. Язичество древней Руси).Дослідник індо-українських зв’язків С. Наливайко виводить слово Мокоша з індійського, що в перекладі означає Велика Богиня.

Слід пам’ятати, що в давнину наші предки святкували Новий рік весною.  Взимку, коли вся природа наче помирала, Богиня плодючості могла знаходитись серед мертвих. На зв’язок Маланки із потойбічним світом у Новорічну ніч вказує фольклорний матеріал. Так у Прикарпатській щедрівці щедрувальники просять рахманів відпустити Маланку погуляти:

Ой паночку, Рахманочку,
Пусти з нами Маланочку
Із квітами, із дутками,   
З хорошими парубками.

За народними віруваннями рахмани живуть під землею, тісно пов’язані з культом предків. Отже Богиня плодючості взимку перебуває під землею у царстві рахманів, або в царстві мертвих і її просять випустити погуляти. Тексти щедрівок вказують на те, що у Новорічну ніч Маланка (Макоша) заблукала і мабуть вирвалась з підземного царства:

Звичаї: народний карнавал із виконанням щедрівок і розігруванням вистав, головними дійовими особами яких є  Маланка, Василь, Коза, дід, баба, кіт, лікар, журавель, цигани; дбайливий догляд за худобою; лякання дерев; вшановування домашнього вогнища – печі.

Обрядові страви: кутя, узвар, “Маланка”, “Василь”, різноманітні м’ясні страви.

Редакція БРІЗ, за роботами ТворунаС.І. етнолога, кандидатаісторичних наук

• Як зміниться розмір пенсій з 1 січня 2024 року
• Світлана Онищук привітала першокурсників ІФНУНГ з посвятою в студенти
• Світлана Онищук привітала прикарпатців з Успінням Пресвятої Богородиці
• Мав честь привітати лікарів і медичних сестричок, фронтових медиків із професійним святом; вдячний кожному й кожній, на кому тримається життя України – звернення Президента Володимира Зеленського
• Сьогодні своє професійне свято відзначають тренери
• У Івано-Франківську урочисто розпочали свято олімпійського прапора

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН