Призов до армії: що потрібно знати про часткову мобілізацію
17 Березня 2014 p.
Сьогодні Верховна Рада схвалила указ в.о. президента України Олександра Турчиновапро часткову мобілізацію. Планується призвати 20 тисяч осіб в Збройні Сили, ще 20 тисяч - у Національну гвардію. За те, щоб затвердити указ президента про часткову мобілізацію, проголосували 275 народних депутатів.
За словами Турчинова, ставка при частковій мобілізації буде зроблена, в першу чергу, на добровольців, а також на військових фахівців, які вже проходили службу в армії. "На дітей, яким щойно виповнилося 18 років, ми ставку робити не будемо", - прокоментував Турчинов свій Указ в Раді.
Також народні депутати 243 голосами прийняли зміни до держбюджету-2014, згідно з якими на армію було виділено додатково 6 млрд. 882 млн. грн. Як пояснив міністр фінансів Олександр Шлапак, кошти підуть на придбання озброєння і техніки, засобів зв'язку, а також на проведення додаткової мобілізації.
ЛІГАБізнесІнформ з'ясувала, кого, коли і на який термін закличуть на військову службу в першу чергу.
Кого закличуть
Виступаючи з парламентської трибуни, секретар РНБО Андрій Парубій зазначив, що сьогоднішня часткова мобілізація проводиться згідно з існуючим законодавством, в тому числі і відповідно до закону про "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Військовозобов'язані, яким надійшла повістка військового комісаріату про прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначений в повістці. За призваними на збори та резервістами зберігаються місце роботи, посада і середня заробітна плата на підприємстві чи в організації, незалежно від форми власності. Відзначимо, що в разі часткової мобілізації, 18-річні призовники, а також люди без армійського досвіду будуть покликані в останню чергу.
Всім, хто перебуває на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи. За неявку у військкомат за повісткою ухильників загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 85 до 119 грн., за порушення законодавства про мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 17 до 51 грн., за умисне знищення приписного свідоцтва або військового квитка - штраф у розмірі від 17 до 51 грн. За ухилення від призову за мобілізацією в ст. 336 Кримінального кодексу України прописана відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Оповіщення військовозобов'язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться виключно шляхом вручення повісток встановленого зразка, - а не за допомогою телефонних дзвінків, - в яких зазначено час прибуття до військового комісаріату.
За словами першого віце-прем'єр-міністра України Віталія Яреми, в рамках часткової мобілізації в українську армію призиватимуться переважно добровольці. Ярема зазначив, що завдання часткової мобілізації - доукомплектувати частини Збройних Сил необхідними фахівцями - "це можуть бути танкісти, ракетники, піхотинці і так далі". У першу чергу доукомплектація буде проводитися за рахунок осіб, які висловили бажання йти служити добровільно. У разі, якщо вузькі військові фахівці серед добровольців не знайдуть, то в армію будуть мобілізовані люди, які проходили військову службу і мають відповідну спеціальність. "Навіть якщо людина не бажає йти на службу, вона буде зобов'язана це зробити, це її конституційний обов'язок. Але я сподіваюся, що добровольців вистачить повністю для того, щоб укомплектувати Збройні Сили України", - сказав Ярема.
Хвилі мобілізації
Імовірно, за даними ЗМІ, мобілізація може пройти в чотири хвилі, під час яких будуть призиватися:
Під час першої хвилі: добровольці - до 45 років; офіцери і сержанти запасу затребуваних військових спеціальностей (зв'язківці, ракетники, артилеристи, розвідники) - до 45 років; рядові запасу з досвідом армійської служби - до 40 років.
Під час другої хвилі (при необхідності): офіцери і сержанти запасу всіх військових спеціальностей - до 45 років; рядовий склад в запасі всіх військових спеціальностей - до 40 років; вищий офіцерський склад всіх військових спеціальностей - до 60 років.
Під час третьої хвилі (якщо вона настане, значить, почалися військові дії): призовники, незважаючи на те, що строковий призов з цього року офіційно скасований скрізь, крім Внутрішніх військ; жінки - військовозобов'язані (польові лікарі, технічні фахівці і так далі) - до 50 років; тих, хто не проходив військову службу, але не має "білого квитка".
Під час "четвертої хвилі" (війна в розпалі) настає загальна мобілізація - на фронт ідуть усі, хто здатний тримати зброю в руках або підносити патрони.
Кого не призвуть
Заклику не підлягають під час мобілізації військовослужбовці, заброньовані органами державної влади на період мобілізації; визнані тимчасово непридатними для військової служби за станом здоров'я на строк до шести місяців; чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ятеро і більше дітей до 16 років, жінки, на утриманні яких перебувають діти до 16 років; зайняті постійним доглядом за будь-якою особою, якщо більше ніхто не може забезпечити догляд; народні депутати і депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Військовозобов'язані можуть бути зараховані у військовий резерв Збройних Сил та інших військових формувань і в добровільному порядку.
Коментар військового експерта
Нічого нового за три дні не відбулося у визначенні часткової мобілізації - окрім публікації Указу та його підтримки в парламенті. Про це, відповідаючи на питання кореспондента про часткову мобілізацію, сказав директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. За словами експерта, при часткову мобілізацію йдеться про резервістів "першої черги", що мають за плечима армійський досвід і необхідну для сьогоднішнього дня військову спеціалізацію. Він також зазначив, що на момент розпаду Союзу в Україні було 700 тисяч військовослужбовців в армії, і, при мобілізації тих з них, хто ще не вийшов з призовного віку, Україна легко може поповнити лави Збройних сил 400 тисячами підготовлених фахівців. (Далі - коментар Валентина Бадрака для ЛІГАБізнесІнформ)
- На який термін і куди призовники будуть мобілізовані після сьогоднішнього Указу?
- Військкомати повинні направити їх у якісь розподільні пункти, звідки призовники будуть розподілені по частинах, згідно зі спеціальностями. Мобілізація буде проводитися в перебігу 45 діб із сьогоднішнього дня, проте поки не ясно, на який термін будуть призиватися військовозобов'язані. Можливо, до закінчення конфлікту і вирішення ситуації. Поки йдеться про навчальні збори, за період яких призовник повинен відновити свої фактичні навички і показати, що він є боєздатною одиницею. У випадку загострення конфлікту і початку активних бойових дій мобілізація, звичайно буде безстроковою. У разі введення воєнного стану, чого поки немає, але про який не перестають говорити, говорити про які-небудь певні терміни взагалі не можна.
Поки йдеться про навчальні збори, за період яких призовник повинен відновити свої фактичні навички і показати, що він є боєздатною одиницею
- Що повинні сьогодні робити військовозобов'язані? Чекати повістки і не залишати місце реєстрації?
- Це стосується тих, хто вже отримав повістки за кілька останніх тижнів. Їм вже повідомили про місце збору в разі потреби. Відповідно до закону про мобілізацію, їм забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи. Інші ж до отримання повісток нічим за законом не зобов'язані. Звичайно, якщо не хочуть стати добровольцями.
- 18-річним призовникам чекати повісток?
- Думаю, що ні. Заспокоїмо матерів - 18-річних хлопців за часткової мобілізації ніхто викликати не буде - в цьому немає необхідності. Це досить затратно і досить безглуздо. В умовах фактичного військового часу не можна залучати людей, які не тримали зброю в руках. Спиратися будуть в першу чергу на добровольців а також офіцерів, які отримали гарт у радянських військових училищах, в радянській армії. Також ті, хто служив в 90-х роках, мають гарну підготовку - вони можуть бути мобілізовані в першу чергу.
- Які військові спеціальності найбільш затребувані в армії сьогодні?
- Якщо все-таки виникне відкритий військовий конфлікт, то ми, швидше за все, будемо мати справу з наземною операцією, яка буде підтримуватися з повітря армійською авіацією. Таким чином, армії найбільше потрібні будуть наступні категорії військових фахівців:
наводчики - оператори танків, бойових машин;
наводчики - оператори зенітно-ракетних систем;
наводчики - оператори переносних зенітно-ракетних комплексів і протитанкових керованих комплексів;
механіки і водії всіх видів військового транспорту і просто водії колісного транспорту, на якому будуть встановлені певні типи озброєнь.
За певних обставин нам знадобляться і оператори артилерійських систем. Хоча, звичайно, менш за все хотілося б, щоб справа дійшла до артилерії. Але якщо російська сторона почне застосовувати артилерію, у нас виникне необхідність відповідати залповим вогнем.
Також армія гостро потребує операторів і всіх, хто здатний обслуговувати зенітно-ракетні комплекси і системи, а також повітряні машини. Мається на увазі як армійська, так і цивільна авіація.
Підписуйтесь на аккаунт ЛІГАБізнесІнформ в Twitter і Facebook: в одній стрічці - все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.
Что нам непрерывно говорят каждый день наши начальники?
Что уже 23 года мы независимые и свободные. Мы не рабы, мы не быдло, мы почти европейцы. Разве это не самое прекрасное, что могло с нами случиться. Мы скинули все оковы, какие только можно скинуть. Мы освободились от кровавых тиранов, от кровавой истории. От всего, что нас связывало с «ними».
По нашей стране уже давно, почти четверть века гуляет такой воздух Свободы, Равенства, Братства, которого нет больше нигде. Разве это не так? Разве мы не должны этим беспрерывно гордиться? Не этого ли мы хотели и не к этому ли мы стремились все эти годы?
Разве не это мы слышим с телевизоров и интернетов каждую минуту?
Мы готовы отдать жизни за эту свободу!!! Это наша высшая ценность. Выше не бывает.
Нет ничего важнее в этом мире, чем наша независимость. Руки прочь от Украины. И так далее и тому подобное…
А от кого мы независимы? Как страна, как народ? На минутку… просто задумайтесь. Кому принадлежит власть? Народу?
Или олигархам? Кто все эти годы богател? Народ или они, эти радетели за народ, кто громче всех кричит о нашем единстве и наших свободах? Чьи каналы и сайты твердят нам про это ежеминутно?
Почему каждый выбранный нами президент, каждый раз обещал нам столько всего…, и почему мы за все это время не получили ничего, кроме этой «свободы» и «независимости», ради которой мы теперь готовы умирать в борьбе со злобным и коварным соседом?
Каждый из нас должен больше 3000 долларов. Каждый, включая грудных детей! Это наш долг всему миру. 140 миллиардов долларов. Где эти деньги? Их нет! А долги есть. И тебе, и мне, и каждому члену наших семей надо их оплачивать.
Вот такая у нас независимость. Может ли должник быть независимым, как нам твердят все это время?
Именно это и есть наша главная ценность? Платить долги? И, кстати, эта ценность с каждым годом растет.
А кому все эти годы наша главная ценность — Независимость служила? Власти, политикам и олигархам? Прикрываясь выборами, нас заставляли выбирать очередных шумных политиков. Которые снова и снова обещали нам процветание. И снова и снова этого не происходило. Вернее процветание случалось у власти, политиков и олигархов. А в этот раз, думаете нам повезет больше?
Так может быть именно для олигархов главной ценностью и является независимость? Независимость от народа. Свобода грабить, воровать, свобода врать и стравливать нас между собой.
Все что нас окружает, что строили наши родители, отцы принадлежит им. Они смогли, гипнотизируя нас словами о свободе, демократии и независимости присвоить себе все! Они набирают кредиты, строят замки, виллы, яхты. У них счета за границей, а их отпрыски учатся в самых престижных и дорогих университетах на Западе. А мы за это платим!
А если ты сомневаешься в ценности такой независимости, то ты предатель, ты продался Москве и лично Путину.
Разве не так?
А может за эти годы мы стали независимы и свободны от своей истории, своего языка, своих корней и предков?
Нас заставили отказаться от своих подвигов, великих подвигов и достижений нашего народа. Нашего Великого Народа.
Почему-то наши герои теперь те, кого наши же предки давили в Великую Войну. Как так случилось, что мы сносим свои же памятники, памятники нашим предкам, отцам и дедам. Это же наша память. Кому так нужно разрушить ее?
Мы как полоумные опять лезем на баррикады. Орем, что уж на этот раз мы точно заживем как в сказке. В который раз это происходит с нами, что это за заколдованный круг. Что за морок?
Мы же скинули коррумпированную власть, снова. В который уже раз. И опять призрак надежды, как мираж манит, нашептывая со всех углов, что в этот раз мы уж точно будем процветать и все просто подохнут от зависти.
Мы потеряли за эти годы больше 6 миллионов! наших граждан. Это невозможные цифры. В мирное время. Это близко к потерям всего гражданского население СССР во время самой страшной войны в истории человечества. И мы потеряли их при мире, независимости и демократии.
Чего мы добились за 23 года этой одурманивающей свободы? Чем нам можно гордиться? Что наши женщины ухаживают за старухами или работают в борделях? Что наши мужчины конкурируют с польскими за право собирать клубнику в Португалии или с молдаванами — класть плитку в России? Что у нас нет нормальной армии, которая нас может защитить, а теперь еще нет и милиции? А наши дети готовы драться с нашими же сыновьями и отцами из Беркута?
Нам остаётся гордиться, что мы украинцы. И это наш единственный повод для гордости?
Почему мы пытаемся обелить предателей, и сделать из них героев? Где наши настоящие герои, которых знает весь мир? Где наш Шекспир, Энштейн, Гагарин? Хоть кто-то, кто может дать нам проблеск, надежду и веру?
Отвлекись на минуту от всего и посиди в тишине. Попробуй просто подумать: где все то, что у нас было? Почему мы отказались от наших побед? Почему мы расковыряли себе болячки с голодомором и сидим, ревем? Как этим можно вдохновиться, что-то созидать и строить под такой идеологией?
Постой! Но ведь это же мы запускали первый спутник! Это же мы победили Наполеона, Гитлера, турок и шведов и еще кучу других народностей и племен, приходивших на нашу землю!
Это же мы создали самую великую и огромную страну в истории человечества! Это мы создали атомные станции и бомбы! Это нас еще вчера боялся и уважал весь мир! Где это сейчас? Где? Почему мы отказались быть великим народом и приняли на себя участь обиженных? Кто украл у нас нашу историю и наши победы? Россия? Москали?
Мы позволили себе это сделать, мы сами отказались от своей памяти, своих предков, подвигов. Поверили в новых лживых идолов и героев. Мелких и ничтожных, в сравнении с тем, что у нас было еще вчера. Разве можно сравнить Гагарина и Бендеру?
По Киеву ходят идейные парни в масках и с палками. Одна часть народа заживо жжет другую. Стреляет друг в друга. Как мы это допустили? Мы снова верим новой революции, новым обещаниям.
Почему мы стали жалкими, беспрерывно крича, что мы независимые и свободные. У нас украли прошлое, теперь крадут остатки будущего. Мы учим своих детей по ложным учебникам ложной истории. Как это могло с нами произойти? Что случилось?
Я завидую Россиянам, я завидую этим «кацапам» и «москалям»!
Я завидую их Олимпиаде и их армии, у меня много знакомых, есть и родственники в России. И я вижу, как они меняются и растут. Они верят своему Президенту. Они верят в свою армию. Они гордятся своей великой историей, своими достижениями и победами.
А это же была наша общая история…и победы и достижения. Еще вчера. Они примирились с собой. Они наплевали на боготворимый нами Запад. И они идут дальше и развиваются, чтобы не говорили нам по нашим телевизорам и на наших форумах. И я понимаю, что это мы теряем, а не они. Мы становимся слабее, а они сильнее.
И как бы мы громко не кричали «Слава Украине!» это уже не остановить.
Совсем недавно мы ехидничали, когда у них была Чечня.
А сейчас чеченцы уже не меньше русские, чем сами русские. Они готовы биться за свою возрождённую и Великую Страну. Частью которой они являются. И уже чеченскими батальонами пугают нас. Как это произошло???
Они же убивали друг друга еще вчера. А причина проста: чеченцы смогли вспомнить, что они русские, и что они часть Великой Страны и Великого Народа.
Мы злорадствуем, когда у них теракты и катастрофы.
А они преодолевают их раз за разом, и становится сильней! Хотя против них весь мир!
Они падают и снова поднимаются. Стоят и лыбятся. Только сплевывают кровь, сквозь зубы.
А мы кричим, что это они рабы. Что скоро они развалятся, нефть упадет, НАТО нападет, и на них обрушатся очередные кары. А ведь они — это же мы! Мы плюем в свое отражение. Сами в себя.
Нам нужно обязательно вспомнить, что мы единое целое. И когда мы начнем это понимать и осознавать, придет то чувство, когда-то бывшее в наших предках. Чувство внутренней силы, надежды, веры и гордости за то, что мы тоже русские.
И не важно, кто наши предки: украинцы, татары, евреи, буряты или узбеки. Не важно, кто мы по вере: католики, православные, мусульмане или иудеи. Это не главное. Главное то, что мы — русские! И мы часть Великого народа и Великой страны.
Да у нашей Великой Страны и Великого Народа есть еще проблемы. Но если мы вспомним, что мы — русские, изменится все и навсегда! И этого боятся все.
Боятся, что мы это вспомним и снова будем вместе.
И поэтому со всех сторон плетётся эта паутина лжи, вранья. Поддерживается вся эта злость и ненависть, и у нас и в России.
Они не дают нам проснуться. И если мы не вспомним, кто мы, то не проснемся уже никогда.
По поводу сложившейся ситуации, оккупации и прочего.
Кто кричит громче всех, что нам нужно защищать «нашу» независимость, единство и свободу? Те же чиновники, олигархи и депутаты. Они до ужаса боятся, что за все, что произошло за эти годы с нашей Родиной, придется отвечать.
А может это не оккупация? А может быть это идет освобождение? Это пришли наши, когда уже почти совсем не осталось надежды, когда мы уже почти сдались.
И нам нужно встать вместе и уничтожить всех этих лживых политиков, олигархов, мэров и чиновников, которые с пеной у рта кричат, чтобы мы шли умирать! Умирать за их виллы, яхты и замки, за их счета в банках, за их свободу грабить и независимость от ответа за свои поступки.
Я понимаю, что этот манифест будут выпиливать из интернета. Будут тысячи злобных комментариев, будут кричать, что я предатель, продался Путину, что я кацап, ватник и москаль. Мне безразлично. Я знаю, что за мной – правда.
Я патриот Украины, настоящий патриот, и сейчас решается судьба моего народа и моей Украины.
Мы или вспомним, кто мы есть, или просто исчезнем.
Я люблю мой украинский народ, своих предков и свою культуру.
Я украинец, но больше этого я — русский!
Ответить
Гість
01:54, 18.3.2014
СЛАВА УКРАЇНІ ! ГЕРОЯМ СЛАВА! СЛАВА НАЦІЇ_ СМЕРТЬ ВОРОГАМ!
Гість
15:30, 25.3.2014
Хто може пояснити, чи мають право мобілізовувати людину без попереднього медичного огляду???
НовиниАкціїРекламаПро насКонтакти
