Законопроект про люстрацію розмістив на своїй сторінці адвокат Ростислав Кравец

25 Лютого 2014 p.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про люстрацію (ПРОЕКТ)

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,

виражаючи суверенну волю народу,

спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,

піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України,

прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,

усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,

з метою повернення до конституційного ладу, встановлення верховенства права в Україні з врахуванням загальновизнаних принципів і норм щодо попередження злочинів, направлених проти держави, тероризму, злочинів проти основ безпеки держави, ефективного застосування норм законодавства України з врахуванням сучасних підходів і зміцнення національної безпеки, здійснення превентивних заходів проти розповсюдження злочинності та корупції цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення люстрації щодо громадян України, які є посадовими особами в органах законодавчої, виконавчої, судової влади, правоохоронних органах Україні.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Поняття люстрації

1. Під люстрацією в цьому Законі розуміється процес, спрямований на припинення злочинів стосовно основ національної безпеки України, які були вчинені, вчиняються або можуть бути вчиненими посадовими особами в органах законодавчої, виконавчої, судової влади, правоохоронних органах України, інших органах, закладах чи установах, визначених статтею 2 цього Закону, щодо їх діяльності та виконання безпосередніх обов’язків які покладені на них відповідно до законодавства.

Стаття 2. Об’єкти люстрації

1. Об’єктами люстрації є:
1) Президент України;
2) Верховна Рада України;
3) Кабінет міністрів України;
4) Міністерства України, включаючи відомства та управління, а також інші підрозділи;
5) Центральні органи виконавчої влади в тому числі зі спеціальним статусом;
6) Органи місцевого самоврядування;
7) Органи влади Автономної Республіки Крим;
8) Збройні Сили України;
9) Служба безпеки України;
10) Служба зовнішньої розвідки України;
11) Правоохоронні органи;
12) Конституційний суд України;
13) Суди загальної юрисдикції.

Стаття 3. Суб’єкти люстрації

1. Суб’єктами люстрації є особи, які є:
1) Президентом України;
2) народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатами обласних, міських, районних, сільських, селищних рад, рад міста Києва чи Севастополя;
3) головами чи їх заступниками, обласних, міських, районних, сільських, селищних рад, керівниками чи заступниками керівників виконавчих органів цих рад;
4) державними службовцями;
5) військовослужбовцями у чині полковника або капітана І рангу та вище, Збройних сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, інших військових формувань України;
6) суддями;
7) посадовими особами правоохоронних органів ;
8) іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
9) громадянами України, які обіймають інші керівні посади в об’єктах люстрації;
10) громадянами України, які претендують на зайняття посад, передбачених пунктами 1-9 цієї статті.

Стаття 4. Межі дії Закону
1. Цей Закон встановлює умови щодо осіб які перебувають на посадах в об’єктах люстрації визначених статтею 2 цього Закону.

Стаття 5. Порядок подання заяви про проведення люстрації

1. Особи які перебувають на посадах в об’єктах люстрації, визначених статтею 2 цього Закону подають заяви про складання повноважень, звільнення, тощо з направленням копії до Міністерства Юстиції України протягом 10 робочих днів з моменту набрання чинності цим Законом.

2. Неподання або несвоєчасне подання особою без поважних причин заяви у визначений частиною першою цієї статті термін тягне за автоматичне усунення від займаної посади та притягнення до відповідальності відповідно до цього Закону.

Стаття 6. Підстави застосування люстрації

1. Підставою застосування люстрації є те що особа яка є суб’єктом люстрації відповідно до статті 3 цього Закону:
1) співпрацювала з оперативними працівниками колишнього КДБ при Раді міністрів СРСР, КДБ СРСР до 1991 року в якості агента, резидента чи іншого негласного нештатного співробітника або помічника в оперативному отриманні інформації;
2) приховувала факт співпраці із спецслужбами колишнього СРСР та після повідомлення про таку співпрацю згідно з частиною другою цієї статті Комісією встановлено, що дії цієї особи під час співпраці з спецслужбами колишнього СРСР не містили ознак злочину передбачених чинним законодавством України;
3) співпрацювала (не співпрацює з 1991 року) із спецслужбами інших держав в якості таємного інформатора чи помічника в оперативному отриманні інформації;
4) закликала публічно до сепаратизму, насильницького (військового) розв’язання політичного конфлікту, порушення територіальної цілісності та суверенітету України, насильницького повалення існуючого конституційного ладу під час масових акцій протесту;
5) вчиняла кримінальні злочини проти основ національної безпеки України; проти життя та здоров'я особи крім злочинів скоєних при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, а також з необережності; проти волі, честі та гідності особи; проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; злочини проти громадської безпеки; злочини проти громадського порядку та моральності; злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян; злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; проти правосуддя; проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
6) робила заяви та інші публічні дії, які містять ознаки расової, соціальної, культурної, релігійної нетерпимості щодо представників української нації та представників інших народів, що проживають на території України;
7) допускала порушення даної нею Присяги, встановленої законом;
8) причетна до організації політичних переслідувань учасників національно-визвольного руху часів Другої світової війни та післявоєнного часу;
9) була народним депутатом України з 2002 по 2014 рік включно;
10) була членом Центральної виборчої комісії з 2002 по 2014 рік включно;
11) була членом Вищої ради Юстиції з 2002 по 2014 рік включно;
12) була суддею Конституційного суду з 2002 по 2014 рік включно;
13) була головою або заступником голови суду загальної юрисдикції з 2002 по 2014 рік включно;
14) була переведена протягом 2010 -2014 років включно до судів що знаходяться у м. Києві з Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Херсонської, Запорізької, Харківської, Полтавської, Миколаївської, Одеської областей або Автономної республіки Крим а також обласних центрів зазначених областей та м. Севастополь;
15) була членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
16) була членом Кабінету міністрів України з 2004 по 2014 рік включно;
17) була керівником або заступником керівника Міністерств, центральних органів виконавчої влади у тому числі зі спеціальним статусом, а також їх відомств та управлінь, інші підрозділи з 2002 по 2014 рік включно;
18) була керівником або заступником керівника обласного, міського, районного відділу Міністерства внутрішніх справ України з 2002 по 2014 рік включно;
19) входила до складу апарату Ради національної безпеки і оборони України;
20) працювала на керівній посаді вище начальника відділу в Адміністрації Президента України з 2004 по 2014 рік включно;
21) була Генеральним Прокурором України або заступником Генерального прокурора України, прокурором або заступником прокурора області, прокурором або заступником прокурора м. Києва, прокурором або заступником прокурора м. Севастополя, прокурором або заступником прокурора Автономної республіки Крим, прокурором або заступником прокурора Дніпровська екологічна прокуратура (на правах обласної спеціалізованої), прокурором або заступником прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, прокурором або заступником прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, прокурором або заступником прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, прокурором або заступником прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

2. Люстрацію може бути застосовано до особи лише один раз.

3. Питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за протиправні діяння вирішується відповідно до закону.

Стаття 7. Зберігання і використання зізнань та інших матеріалів з люстрації

1. Державні органи забезпечують зберігання заяв поданих відповідно до цього Закону та інших матеріалів з люстрації і нерозголошення наведених у них відомостей, окрім відомостей, які згідно із законом підлягають оприлюдненню.

2. У випадках, передбачених законом, заяви та інші матеріали з люстрації, видаються на письмову вимогу суду, а також за письмовою заявою копії цих документів - особі, що подала цю заяву.

Стаття 8. Державний реєстр суб’єктів люстрації

1. З метою ведення державного обліку осіб, які пройшли процедуру люстрації, та забезпечення загального відкритого цілодобового доступу до цієї інформації Міністерство юстиції України веде Державний реєстр осіб, які пройшли процедуру люстрації (надалі - Реєстр). Підставою для включення інформації про особу до Реєстру є заява подана суб’єктом люстрації відповідно до статті 5 цього Закону або заяви слідчого правоохоронного органу що здійснює, досудове слідство відповідно до частини другої статті 5 цього Закону.

2. Включення відомостей до Реєстру здійснюється за наступними розділами:
1) “Суб’єкти які не мають права обіймати посади”;
2) “Суб’єкти які не подали самостійно заяву про складання повноважень, звільнення тощо”.

3. Виключення з Реєстру інформації про особу можливе:
1) за рішенням суду, що вступило в законну силу, про помилкове включення в реєстр;
2) у разі смерті особи, інформацію про яку внесено до Реєстру.

4. Порядок ведення Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Обов’язки керівників органів законодавчої, виконавчої, судової влади та інших об’єктів люстрації

1. Керівники органів законодавчої, виконавчої, судової влади та інших об’єктів люстрації зобов’язані при прийнятті на роботу, призначенні, обранні, тощо перевіряти дані щодо кандидатів на ці посади у Реєстрі.

Стаття 10. Відповідальність посадових осіб

1. За ненадання, умисне затримування, надання недостовірної чи неповної інформації до Реєстру, винна особа негайно відсторонюється від займаної посади та притягується до кримінальної відповідальності у зв’язку з державною зрадою.

Стаття 11. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного оприлюднення.

Голова Верховної Ради
України О. Турчинов 

• Парламент розглянув законопроекти про підтримку виноробів
• Ми ніколи не визнаємо чужих кольорів на своїй землі й завжди готові захистити синьо-жовтий стяг – Президент
• Ростислав Держипільсьский став лауреатом головної туристичної премії Прикарпаття
• Мер Івано-Франківська Марцінків нагородив адвокатів
• На Прикарпатті СБУ викрила приватного адвоката на зловживанні впливом
• Іванофранківське ОСББ започаткувало сортування відходів на своїй території

РОЗСИЛКА НОВИН