Ігор Цепенда: Якби ЗУНР утвердилася, сьогодні ми були б уже в ЄС

5 Листопада 2013 p.

День 1 падолиста 1918 року є священним символом в пам’яті українського народу. Тоді українці Галичини почали творити незалежну державу — ЗУНР. Згодом на Найвищій Раді мирової конференції держав Антанти в Парижі 10 вересня 1919 року було задекларовано гарантію збереження її суверенних прав, а разом з тим право вирішення її майбутнього становища, які Польща не дотримала...

А днями в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбулася всеукраїнська наукова конференція «Західно-Українська Народна Республіка. До 95-річчя утворення». Її вирізняло поважне представництво: 22 докторів та 35 кандидатів наук від найпотужніших українських історичних шкіл із цієї проблематики, зокрема Івано-Франківської та Львівської. У трьох секціях науковці конференції намагалися переосмислити феномен національного державотворення в ретроспективі вітчизняної й світової історії, зовнішньополітичну діяльність ЗУНР та її збройну боротьбу за незалежність і т. ін.

Але найбільшою окрасою конференції став вагомий здобуток прикарпатських істориків — презентація унікального видання корпусу документів і матеріалів у п’яти томах і восьми книгах: «Західно-Українська Народна Республіка. 1918 —1923», над яким вони працювали з 2001-го і цього року завершили його. У цьому наразі найповнішому археографічному корпусі зібрано 2 224 документи з того періоду. Зауважимо, що таким виданням з історії УНР чи часів Директорії, на жаль, не можуть похвалитися навіть поважні історичні інститути в Україні.

Історичні паралелі

«Багато доленосних історичних подій сьогодні потрібно переосмислити і суспільству, і політикам, — сказав у вступному слові ректор Прикарпатського національного університету доктор політичних наук професор ігор Цепенда. — Якби ЗУНР утвердилась в минулому, то сьогодні ми були б уже в Євросоюзі. і якщо ми поглянемо на 20-ті роки минулого століття, то бачимо, що ЗУНР не мала жодної міжнародної підтримки. Потрібно буде багато десятків років, аби польська політична еліта устами Єжи ўедройця визнала, що Львів є український, ўродно — білоруське, а Вільнюс — литовський». Ректор також відзначив вагомий науковий вклад інституту історії, політології і міжнародних відносин загалом та зокрема прикарпатської школи ЗУНРознавства (термін В. Великочого), наголошуючи на особливій ролі професора Олександра Карпенка в процесі її зародження і становлення».

Далі учасників від імені обласної влади привітав заступник голови ОДА Роман іваницький. А про вимір та значення ЗУНР для українського суспільства розповів організатор конференції — директор інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк: «Ніколи не погоджуюся з тим, що історична проблематика ЗУНР є тільки регіональною чи призабутою і, мовляв, її згадують лишень з ритуальною метою до означених дат. Бо коли ми поглянемо на велику соборну Українську державу, то стає зрозумілим, що без Західно-Української Народної Республіки уявити її неможливо. Саме тому 95-ліття ЗУНР — це однозначно подія всеукраїнського рівня. Більше того: ми бачимо дуже чіткі паралелі з минулим. Як і сьогодні, так і 95 років тому постало найважливіше завдання: як правильно поєднати національний організм з демократією, соціальною справедливістю, правами людини та з іншими елементами необхідної атрибутики молодої держави. Одразу зауважимо, що тоді ні в Європі, ні у світі не було готових відповідей на ці питання. Тим більше вражає чин і праця тогочасних українських політиків та військових, які розбудовували молоду національну демократичну державу. Для наших сучасників історичний досвід творців Листопадового чину й ЗУНР насамперед цікавий саме унікальною моделлю національної держави. і нам також потрібно не забувати, що поразка української революції й втрата української державності постала не через внутрішні проблеми, хоч і вони були доволі вагомо присутні, а через зовнішньополітичні фактори — Українська держава не мала місця на тогочасній карті світу в планах держав Антанти».

Завершилося пленарне засідання презентацією професором Миколою Кугутяком уже згадуваного видання корпусу документів і матеріалів «Західно-Українська Народна Республіка. 1918 —1923».

Дисертаційний бум на галицькій тематиці

Наукові напрацювання на тематику ЗУНР оцінив ррунтовною доповіддю доктор історичних наук, професор Володимир Великочий: «Сучасна українська історіографія ЗУНР: здобутки, тенденції, перспективи». Доповідач зауважив, що протягом двох останніх десятиліть спостерігається дисертаційний бум, адже лишень з 2006 по 2011 рр. було захищено 173 докторські і кандидатські дисертації з історії Української революції.

Наступні два виступи представників львівської школи ЗУНРознавства стосувалися фінансово-господарського потенціалу ЗУНР (доповідач — доктор історичних наук Микола Литвин) та її диктатора Євгена Петрушевича (доповідач — кандидат історичних наук Олег Павлишин, який, до речі, подарував Прикарпатському університету свою книжку — науково-популярну біографію Є. Петрушевича).

Втім, за обсягом та проблематикою доповідей домінувала прикарпатська школа 

ЗУНРознавства: Миколи Вітенка — «Соціально-економічне підррунтя польсько-українського протистояння в Галичині на початку ХХ ст.», Тамари Галицької-Дідух — «Східногалицьке представництво на Ризькій мирній конференції 1920—1921 рр.», Людмили Дрогомирецької — «Повсякденне життя населення ЗУНР», Олега Єгрешія — «Роль греко-католицького духовенства в державотворчих процесах ЗУНР (1918—1919 рр.)», Андрія Королька — «Українські повітові ради Покуття періоду ЗУНР: структура і практична діяльність (листопад 1918 р. — травень 1919 р.), Володимира Комара — «Галичина в концепціях і політиці Польщі 1920-х рр.» та інші.

Окремо слід відзначити доповідь доктора політичних наук Сергія Дерев’янка «Народне волевиявлення як засіб творення незалежних держав в Галичині» та три доповіді про життя і науковий доробок професора Олександра Карпенка. 

Погляд у 2018 рік

У підсумковій ухвалі конференції історики підкреслили «важливість виявлення, опрацювання та публікації писемних джерел з історії ЗУНР, їх активного використання у вихованні та освіті, в наукових дослідженнях і запропонували владі та громадськості низку рекомендацій, головна з яких — створити організаційний комітет для підготовки святкування 100-річчя утворення ЗУНР.

Серед наступних важливих доручень: підготовка і видання до листопада 2018 року «Енциклопедії Західно-Української Народної Республіки»; започаткування нового археографічного проекту спогадів та мемуарів учасників українських визвольних змагань на західноукраїнських землях у 1918—1923 рр.; пропозиція обласній владі встановити в Івано-Франківську пам’ятник першому керівникові уряду ЗУНР нашому землякові Костеві Левицькому та низка інших. 

• Державний архів області завершив опрацювання відомостей про осіб, що були репресовані комуністичним тоталітарним режимом
• Сьогодні командою Мінветеранів разом з колегами з Червоний Хрест України запустили роботу у тестовому режимі Єдиної ветеранської лінії
• Сьогодні у Меморіальному сквері Івано-Франківська пролунав Дзвін пам’яті за загиблими Героями, котрі віддали життя у боротьбі за рідну землю
• «Пліч-о-пліч»: у Рожнові відбулися змагання з футзалу
• На Diia Summit були представлені нові сервіси для побудови найзручнішої цифрової країни
• Криптовалютні обмінники — рейтинг найкращих сервісів на сьогодні

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН