купити квартиру в Пасічній

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії: тренерка з ефективних комунікацій та конфліктології
Конфліктів з кожним днем стає дедалі більше. Рівень свободи зростає, а люди такі різні -...
Портрет професії. PR-фахівець
Важливим моментом у сьогоденні є комунікація. У бізнес-середовищі нині працює низка фахівців, які її налагоджують...
Портрет професії. Письменниця
Ніжність та біль, розпач та радість, маса контрастних почуттів. Письменники, це люди, які пропускають через...
Портрет професії. Актор театру
Для більшості театр - відрізки приємного відпочинку, а для них - життя. Акторська професія овіяна багатьма...
Портрет професії. Судовий експерт
З голлівудських фільмів ми пам’ятаємо чимало ефектних моментів, де експерти-криміналісти, ледь не на клітинному рівні...
Портрет професії: Майстер з художньої обробки металу
Про свою творчість, виготовлення металевих скульптур нам розповів художник, творець образів у металі Василь Демків...
Портрет професії. Бариста
Для того, щоб випити смачну ароматну каву, необхідні не тільки високоякісні зерна, а й людина...
Портрет професії. В’язальник схемних джгутів
В’язальник схемних джгутів - хто ж він? Обов’язки його роботи можна зрозуміти із самої назви...
Портрет професії. Криптохантер
Зараз тільки лінивий не говорить про новий вид заробітку на криптовалюті. Всі хочуть знати про...
Портрет професії: банківський працівник
Ефективний банківський сектор, який є важливою складовою економічного базису країни, — це не лише система...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Чи потрібно платити, якщо в магазині розбили (пошкодили) товар?
У рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами...
17.8.2018, 10:44
Вороняк Ірина
директор ПП "Інститут іміджу і...
Архетипи долі та героїзованого злочинця в образі Савченко
Феномен Надії Савченко як потенційної терористки чи організатора державного перевороту небезпечний для українського суспільства безвідносно...
19.3.2018, 16:51

ОПИТУВАННЯ


НАШІ ДРУЗІ


Ігор Цепенда: Якби ЗУНР утвердилася, сьогодні ми були б уже в ЄС


5 Листопада 2013 p.

День 1 падолиста 1918 року є священним символом в пам’яті українського народу. Тоді українці Галичини почали творити незалежну державу — ЗУНР. Згодом на Найвищій Раді мирової конференції держав Антанти в Парижі 10 вересня 1919 року було задекларовано гарантію збереження її суверенних прав, а разом з тим право вирішення її майбутнього становища, які Польща не дотримала...

А днями в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбулася всеукраїнська наукова конференція «Західно-Українська Народна Республіка. До 95-річчя утворення». Її вирізняло поважне представництво: 22 докторів та 35 кандидатів наук від найпотужніших українських історичних шкіл із цієї проблематики, зокрема Івано-Франківської та Львівської. У трьох секціях науковці конференції намагалися переосмислити феномен національного державотворення в ретроспективі вітчизняної й світової історії, зовнішньополітичну діяльність ЗУНР та її збройну боротьбу за незалежність і т. ін.


Але найбільшою окрасою конференції став вагомий здобуток прикарпатських істориків — презентація унікального видання корпусу документів і матеріалів у п’яти томах і восьми книгах: «Західно-Українська Народна Республіка. 1918 —1923», над яким вони працювали з 2001-го і цього року завершили його. У цьому наразі найповнішому археографічному корпусі зібрано 2 224 документи з того періоду. Зауважимо, що таким виданням з історії УНР чи часів Директорії, на жаль, не можуть похвалитися навіть поважні історичні інститути в Україні.

Історичні паралелі

«Багато доленосних історичних подій сьогодні потрібно переосмислити і суспільству, і політикам, — сказав у вступному слові ректор Прикарпатського національного університету доктор політичних наук професор ігор Цепенда. — Якби ЗУНР утвердилась в минулому, то сьогодні ми були б уже в Євросоюзі. і якщо ми поглянемо на 20-ті роки минулого століття, то бачимо, що ЗУНР не мала жодної міжнародної підтримки. Потрібно буде багато десятків років, аби польська політична еліта устами Єжи ўедройця визнала, що Львів є український, ўродно — білоруське, а Вільнюс — литовський». Ректор також відзначив вагомий науковий вклад інституту історії, політології і міжнародних відносин загалом та зокрема прикарпатської школи ЗУНРознавства (термін В. Великочого), наголошуючи на особливій ролі професора Олександра Карпенка в процесі її зародження і становлення».

Далі учасників від імені обласної влади привітав заступник голови ОДА Роман іваницький. А про вимір та значення ЗУНР для українського суспільства розповів організатор конференції — директор інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк: «Ніколи не погоджуюся з тим, що історична проблематика ЗУНР є тільки регіональною чи призабутою і, мовляв, її згадують лишень з ритуальною метою до означених дат. Бо коли ми поглянемо на велику соборну Українську державу, то стає зрозумілим, що без Західно-Української Народної Республіки уявити її неможливо. Саме тому 95-ліття ЗУНР — це однозначно подія всеукраїнського рівня. Більше того: ми бачимо дуже чіткі паралелі з минулим. Як і сьогодні, так і 95 років тому постало найважливіше завдання: як правильно поєднати національний організм з демократією, соціальною справедливістю, правами людини та з іншими елементами необхідної атрибутики молодої держави. Одразу зауважимо, що тоді ні в Європі, ні у світі не було готових відповідей на ці питання. Тим більше вражає чин і праця тогочасних українських політиків та військових, які розбудовували молоду національну демократичну державу. Для наших сучасників історичний досвід творців Листопадового чину й ЗУНР насамперед цікавий саме унікальною моделлю національної держави. і нам також потрібно не забувати, що поразка української революції й втрата української державності постала не через внутрішні проблеми, хоч і вони були доволі вагомо присутні, а через зовнішньополітичні фактори — Українська держава не мала місця на тогочасній карті світу в планах держав Антанти».

Завершилося пленарне засідання презентацією професором Миколою Кугутяком уже згадуваного видання корпусу документів і матеріалів «Західно-Українська Народна Республіка. 1918 —1923».

Дисертаційний бум на галицькій тематиці

Наукові напрацювання на тематику ЗУНР оцінив ррунтовною доповіддю доктор історичних наук, професор Володимир Великочий: «Сучасна українська історіографія ЗУНР: здобутки, тенденції, перспективи». Доповідач зауважив, що протягом двох останніх десятиліть спостерігається дисертаційний бум, адже лишень з 2006 по 2011 рр. було захищено 173 докторські і кандидатські дисертації з історії Української революції.

Наступні два виступи представників львівської школи ЗУНРознавства стосувалися фінансово-господарського потенціалу ЗУНР (доповідач — доктор історичних наук Микола Литвин) та її диктатора Євгена Петрушевича (доповідач — кандидат історичних наук Олег Павлишин, який, до речі, подарував Прикарпатському університету свою книжку — науково-популярну біографію Є. Петрушевича).

Втім, за обсягом та проблематикою доповідей домінувала прикарпатська школа 

ЗУНРознавства: Миколи Вітенка — «Соціально-економічне підррунтя польсько-українського протистояння в Галичині на початку ХХ ст.», Тамари Галицької-Дідух — «Східногалицьке представництво на Ризькій мирній конференції 1920—1921 рр.», Людмили Дрогомирецької — «Повсякденне життя населення ЗУНР», Олега Єгрешія — «Роль греко-католицького духовенства в державотворчих процесах ЗУНР (1918—1919 рр.)», Андрія Королька — «Українські повітові ради Покуття періоду ЗУНР: структура і практична діяльність (листопад 1918 р. — травень 1919 р.), Володимира Комара — «Галичина в концепціях і політиці Польщі 1920-х рр.» та інші.

Окремо слід відзначити доповідь доктора політичних наук Сергія Дерев’янка «Народне волевиявлення як засіб творення незалежних держав в Галичині» та три доповіді про життя і науковий доробок професора Олександра Карпенка. 

Погляд у 2018 рік

У підсумковій ухвалі конференції історики підкреслили «важливість виявлення, опрацювання та публікації писемних джерел з історії ЗУНР, їх активного використання у вихованні та освіті, в наукових дослідженнях і запропонували владі та громадськості низку рекомендацій, головна з яких — створити організаційний комітет для підготовки святкування 100-річчя утворення ЗУНР.

Серед наступних важливих доручень: підготовка і видання до листопада 2018 року «Енциклопедії Західно-Української Народної Республіки»; започаткування нового археографічного проекту спогадів та мемуарів учасників українських визвольних змагань на західноукраїнських землях у 1918—1923 рр.; пропозиція обласній владі встановити в Івано-Франківську пам’ятник першому керівникові уряду ЗУНР нашому землякові Костеві Левицькому та низка інших. 


Переглядів: 424
Loading...
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Серпень
2018
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31

РЕКЛАМА




Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


День професій 2018 в Івано-Франківську

ВІДЕОНОВИНИ


Вагітна в 16: як вберегтись?
<p>
	<span style="color: rgb(17, 17, 17); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap;">У когось статеве життя починається у 15 років, у когось у 18 або й 23. Як запобігти небажаній вагітності?</span></p>
<p>
	<span style="color: rgb(17, 17, 17); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap;">Детальніше в інформації на БРІЗі </span><a class="yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string" href="https://www.youtube.com/redirect?redir_token=XErUHPBjVOZIRbi40NArKLen0vZ8MTUyOTc2NDgyMEAxNTI5Njc4NDIw&q=http%3A%2F%2Fbriz.if.ua%2F51474.htm&event=video_description&v=IZV4ino8GkQ" spellcheck="false" style="display: inline-block; cursor: pointer; text-decoration-line: none; font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap;">http://briz.if.ua/51474.htm</a><span style="color: rgb(17, 17, 17); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap;"> </span></p>
<p>
	<span style="color: rgb(17, 17, 17); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap;">Відео сюжет "Канал 402"</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН