"Українське козацтво і Галичина: історія, культурна спадщина і традиції"

23 Жовтня 2013 p.

Саме під такою промовистою назвою нещодавно на базі Музею історії міста Коломия відбулась Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 400-річчю першого походу запорозьких козаків на Прикарпаття. Ініціатором її проведення виступив Науково-освітній центр українського козацтва імені полковника С. Височана Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Інституту історії України НАН України. Організацію наукового форуму забезпечили Івано-Франківська обласна та Коломийська районна державні адміністрації, виконком Коломийської міської ради та ректорат Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Символічно, що посильну участь в організації і роботі самої конференції взяла патріотична громадська організація «Українське козацтво» на чолі із гетьманом, нашим краянином Миколою Пантелюком.

Вибір місця проведення конференції був не випадковим, оскільки згадана подія пов'язана саме із столицею покутського краю. В далеких 50-х роках минулого століття тоді ще молодий науковець В. Грабовецький виявив серед львівських архівних матеріалів у записах Галицького гродського суду документ під 1613 р., у якому розповідалося про визвольний похід загону запорозьких козаків чисельністю 300 осіб на чолі із полковником Топорівським у Галицьку землю і зв'язки їх із українськими міщанами м. Коломиї. Майже піврічне перебування запорожців на Прикарпатті і їх визвольна місія щодо пригнобленого польською шляхтою галицького люду спричинили піднесення національно-визвольної боротьби в краї і сприяли консолідації українського народу. Ця подія багато в чому визначила на майбутнє й масове покозачення галичан у 1648 році. І хоча доля ініціатора першого походу запорозьких козаків на Прикарпаття коломийського міщанина Ференца Горбаша закінчилася трагічно, ціною свого життя він поклав початок конструктивному процесу зближення українців Галичини і Наддніпрянщини, усвідомленню ними приналежності до єдиного українського кореня. Загалом, героїчна історія Галичини знає чимало прикладів тісної взаємодії мешканців краю і славного запорозького козацтва, не кажучи вже про видатних козацьких діячів – вихідців із Галицької землі – С. Наливайка, П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, С. Височана, Ю. Кульчицького та ін.

Саме осмисленню проблем глибинних і органічних зв'язків і взаємовпливів українського козацтва і Галичини, головного суб'єкта української історії XVI-XVIII ст. і «українського П'ємонта» XIX-поч. XX ст. були присвячені ґрунтовні доповіді учасників наукової конференції. На початку роботи науковців були виголошені привітання від співголів оргкомітету конференції – голови Івано-Франківської ОДА М. Вишиванюка, голови Коломийської РДА М. Негрича, ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника І. Цепенди, а також міського голови Коломиї І. Слюзаря. Після духовного благословення глави Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ владики В. Івасюка конференція розпочала свою роботу. Центральною стала доповідь доктора історичних наук, академіка АН Вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України, професора В Грабовецького на тему «З літопису коломийського осередку Запорозької Січі 1613 року», в якій було детально проаналізовано увесь спектр подій, пов'язаних із діяльністю запорожців на Прикарпатті у 1613 р. Відомий дослідник запропонував вшанувати пам'ять про коломийського міщанина Ф. Горбаша і перебування тут запорожців встановленням історико-меморіальних дошок у містах Коломия і Галич, де Ф. Горбаша було жорстоко страчено за вироком шляхетського суду.

Особливе зацікавлення присутніх у залі викликала доповідь доктора історичних наук, завідувача відділу Інституту української історіографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, професора В. Брехуненка «Вихідці з Галичини у Війську Запорозькому в XVI – І пол. XVII ст.», побудованої на обширному документальному матеріалі з архівосховищ України, Польщі, Росії.

Участі жителів Галицького Поділля у козацькому повстанні під проводом Семерія Наливайка кін. XVI ст. була присвячена доповідь доктора історичних наук, професора Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, провідного наукового співробітника Інституту національної пам'яті (м. Київ) С. Леп'явка.

З'ясуванню значення геополітичного фактора, а також місця та ролі Західної України у протистоянні Української козацької держави та Османської імперії в останній третині XVII ст. приділив основну увагу у своїй доповіді доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва, професор Т. Чухліб. Його виступ було побудовано на концептуально нових положеннях щодо участі української дипломатії як у вирішенні вузлових питань європейської геополітики, так й у боротьбі за реалізацію соборницьких прагнень українського народу.

Дипломатичні аспекти формування західного кордону Української держави у польсько-московському Віленському договорі 1656 р. стали предметом наукового дискурсу професора Я. Федорука, доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту української історіографії і джерелознавства імені М. Грушевського НАН України. Слід зазначити, що детально ця тема висвітлена вченим на сторінках фундаментального дослідження «Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII ст.».

Не менш актуальними і змістовними сприймалися доповіді прикарпатських науковців, які представляли Науково-освітній центр українського козацтва імені полковника С. Височана Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Інституту історії України НАН України. Директор центру, доцент кафедри історії України М. Сигидин дослідив роль Галичини у формуванні і реалізації політичних планів гетьмана України Б. Хмельницького. Доктор історичних наук, провідний фахівець центру, професор Б. Савчук доступно висвітлив особливості етнокультурного феномену українського козацтва. Кандидат історичних наук, провідний фахівець центру Б. Гаврилів торкнувся у виступі проблеми вшанування пам'яті українського козацтва на Прикарпатті. З'ясуванню передумов бурхливої активності галицького люду у подіях «західноукраїнської Хмельниччини» присвятив свою доповідь на прикладі національно-визвольного виступу українських міщан Снятина 1646 року кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України А. Королько.
Своєрідним підсумком роботи конференції став виступ Гетьмана Українського козацтва, кандидата історичних наук М. Пантелюка, який доступно і цікаво розповів про непрості будні і перипетії сучасного стану козацтва як в Україні, так й на Прикарпатті, наголосивши на величезному героїко-патріотичному, хоча й не реалізованому до кінця в сучасних умовах, потенціалі козацького чинника національного державотворення. Були зачитані також гетьманські універсали про нагородження учасників конференції високими козацькими відзнаками за їх особистий вклад у дослідження козакознавчої проблематики і популяризацію козацької героїки.

Участь у роботі конференції взяли також викладачі і студенти Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та інших коломийських вузів, краєзнавці, вчителі історії загальноосвітніх навчальних закладів міста.

Загалом конференція, що відбулася у конструктивному руслі, засвідчила високий науковий рівень її учасників і викликала широкий резонанс як серед науковців, так й серед широкої громадськості краю.

Показово, що сама наукова конференція мала ще й прикладний характер. Оскільки відбувалася у рамках плану заходів, затвердженого розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА М. Вишиванюка «Про відзначення в області 400-річчя перебування на Прикарпатті Війська Запорозького». Роботу науковців супроводжували також презентації нових наукових видань з історії українського козацтва авторів – учасників конференції, що відбулися напередодні у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника та Музеї історії м. Коломия.

Михайло Сигидин, заступник директора Інституту історії, політології і міжнародних відносин, доцент.

• Спадщина прикарпатського передгір'я
• У Івано-Франківську провели конференцію «Естрадно-вокальне мистецтво: історія, теорія, практика»
• «Коляда на Майзлях» – нематеріальна спадщина України
• У франківському Карітасі розпочала роботу Міжкультурна майстерня
• Спадщина для розвитку: навчальна майстерня для ОГС України
• У франківському університеті реалізується проект «Міжкультурна поліцейська лабораторія»

РОЗСИЛКА НОВИН