Володимир Карий зі Снятина «відкрив» найбільшого книговидавця Галичини й української Канади Івана Тиктора

10 Липня 2013 p.

У першому числі наукового журналу «Український інформаційний простір» Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв, поруч із публікаціями відомих науковців — фахівців видавничої і журналістської професії, бачимо статтю видавця із величезним практичним досвідом Володимира Карого зі Снятина, відомого на теренах усієї України. В розвідці «Іван Тиктор як редактор, видавець: штрихи до ненаписаної біографії» автор окреслює основні аспекти редакторської і видавничої діяльності славного галичанина, досліджує її значення у видавничій справі загалом.

Уродженець Львівщини, Іван Тиктор Першу світову війну та Українські визвольні змагання перебув як старшина Українських Січових Стрільців, згодом чотар Української Галицької Армії, член Української Військової організації. У міжвоєнний період — успішний підприємець, власник цілої видавничої «імперії» в Галичині. Під час Другої світової війни — невтомний видавець української книги на окупованих територіях (у Кракові та Рівному), а по її закінченні — в Австрії та Канаді.

Після війни Іван Тиктор присвячує себе видавничій діяльності. Видає часописи «Новий час», «Народна справа», «Наш прапор», сатирично-гумористичний журнал «Комар» та інші. У видавництві Івана Тиктора побачив світ дитячий журнал «Дзвіночок». Наклад цього досі не вивченого дослідниками часопису складав тридцять тисяч примірників. На тоді=ньому книжковому ринку відчувалася нестача українських видань. В «Історичній бібліотеці він видає документальні твори: «Велика Історія України», «Історія Української Культури», «Історія Українського Війська». Наступну працю «Велика Всесвітня Історія» закінчити не вдалося—перервала Друга світова війна». 

Опинившись 1948 року в Канаді, Іван Тиктор працює спочатку як діловий управитель часопису «Новий шлях». Друге чвертьстоліття своєї діяльності започатковує виданням «Велика Історія України». Це — найцінніша і найбільша за обсягом книга, яка вийшла друком у Канаді за весь час поселення українців на її території.

Із публікації Володимира Карого робимо висновок, що історія української видавничої справи була всуціль заідеологізованою та неправдивою. Настала пора повертати борги нашим попередникам. Варто сподіватися, що дослідники нової генерації спроможуться у ближчому часі на створення не лише правдивого життєпису непересічної постаті українського книговидавничого руху минулого століття Івана Тиктора.

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ

• Стартує відбір до української збірної на Ігри Нескорених 2025
• Світлана Онищук: Ще одне «золото» на рахунку української команди
• Держкомтелерадіо розпочав прийом творів на здобуття премії імені Івана Франка
• Володимир Зеленський нагородив прикарпатського військовослужбовця Остапа Бринського орденом "За мужність" III ступеня
• Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України прикарпатському захиснику Володимиру Лободюку
• Рішення Євросоюзу про 50 млрд євро для України означає, що українці мають фінансові гарантії для соціальної стабільності – звернення Президента Володимира Зеленського

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН